Безтямність, -ности, ж.
1) Безсмысленность.
2) Несообразительность, непонятливость.
Випшоно, -на, с. Шуточное слово, употребленное повидимому въ значеніи: отсутствіе пшена, въ слѣд. разсказѣ: Як оженився я, дав мені тесть в придане торбу з сьома перегородками: на хліб і на вихліб, на пшоно й на випшоно, на сіль і на висіль... Та дав іще кобилу — таку, як положить на віз сім мішків порожніх, то ще з гори й біжить.
В'ячати, -чу, -чиш, гл. = мекати. Коза в'ячит, кричит: ве, ве!
Карок, -рку, м. = карк. Казав орел закликати крука до росправи: крука ведут, в карок го б'ют, не дают поправи.
Обмислити, -слю, -лиш, гл. Снабдить. Ми тебе і хлібом, і одежою обмислимо. На попа за се козацтво нарікало... Роковщиною його не обмисляло.
Осіянка, -ки, ж. Названіе матки у пчелъ. = матка осіянська.
Поганський, -а, -е. Языческій. Поганське божество. Гей ви, жидове, поганські синове! Нащо то ви великий бунт, тревоги зривали? Зачали збиткувати над христіянами поганські народи.
Скороспішний, -а, -е. Торопливый.
Співець, -вця, м. 1) Пѣвецъ. Співець славутний Митуса. Замовк співець. 2) Поэтъ.
Стугон, -ну, м. Глухой гулъ, глухой стукъ. Чую, десь коло хати стугон, наче що довбало глину.