Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дрібошити

Дрібоши́ти и дрібуши́ти, -шу, -шиш, гл. Дѣлать быстро слѣдующія одно за другимъ движенія. Взяв москаль ціпа і почав швидко-швидко ним дрібушити. Грин. II. 207. Поэтому дрібошити = дріботати 2. Кінь.... дрібошив ристю. Левиц. І. 484.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 444.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРІБОШИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРІБОШИТИ"
Біловус, -са, м. 1) Человѣкъ съ русыми усами. Де ти бавиш, біловусе, де, мій ясний світе? Федьк. І. 25. 2) Человѣкъ съ сѣдыми усами.
Дебелина́, -ни́, ж. Толщина, плотность. Вона дебелини оттака буде. Черниг. у.
Назліта́тися, -та́юся, -єшся, гл. Слетѣться во множествѣ. Назліталось їх така сила, що Господи!.. Рудч. Ск. II. 110.
Окацубнути, -ну, -неш, гл. Окоченѣть, замерзнуть. Борз. у.
Присмажити, -ся. Cм. присмажувати, -ся.
Прицінитися Cм. прицінятися.
Ряб, -бу, м. = рьоб. Мил. 55.
Спіднярка, -ки, ж. Доска на днѣ желѣзнаго кузова. Вх. Лем. 469.
Стебур'я, -ря, с. соб. Стебли. Стебур'я з малини вимерзло. Кролев. у.
Століття, -тя, с. Столѣтіе. К. Кр. 31.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДРІБОШИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.