Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Деревоклю́й, -клю́я, м. Дятелъ. Зміев. у.
Заволокти́ Cм. заволікати.
Їдало, -ла, с. 1) їдало. Шутливо: желудокъ. Желех. 2) їдало. Широкая часть ложки, та, которой набирается пища. Шух. І. 247.
Кіпний, -а, -е. . кіпна доро́га Грязная отъ растаявшаго снѣга? Як упаде пошпай (свіжий сніг), та дорога стане кіпною. Шух. І. 81.
Омохтіти, -тію, -єш, гл. Обрости мхомъ. Вх. Зн. 43.
Падкати, -каю, -єш, гл. Хлопотать, ухаживать, заботиться, печься о комъ изъ любви къ нему. Мати падкає за дочкою. Рк. Левиц. Падкається хазяїн коло коней, бо любе коні. Рк. Левиц. Чого се ви, Катре, так падкаєтесь без спочинку? МВ. (6. 1862. III. 62).
Поперешукувати, -кую, -єш, гл. То-же, что и перешукати, но во множествѣ.
Прочіл, -чола, прочо́лок, -лка, м. 1) Передняя часть (хаты). Вх. Зн. 57. 2) Вершина горы. Желех.
Сніжина, -ни, ж. Снѣжинка. А думи гордії розвіє, як ту сніжину по степу. Шевч. Ум. сніжинка, сніжиночка.
Ухітний, -а, -е. Охочій, желающій. коли вхітний. Если желаешь. Кохайтеся, коли вхітні. МВ. ІІ. 132.