Докуча́ти, -ча́ю, -єш, сов. в. доку́чити, -чу, -чиш, гл. Надоѣдать, надоѣсть, докучать, докучить, досаждать, досадить. Мухи йому не докучають, бо тоді ще ніяка нужа не буває. А старший хлопчик лазить, голосить та докуча матері. Та вже ж мені та докучила та чужая та сторононька. Біда докучила. Я стала докучати своїй матері, щоб дула мені їсти. Также безлично. Повернусь на другий бік, або що, бо вже докучило одним боком лежати.
Дочимчикува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Дойти куда нибудь скоро.
Креснути 1, -сну, -неш, гл. Таять. Крига почина креснути.
Ободистий, -а, -е. Согнутый, дугообразный. В ободистих голоблях коняка краще везе як у рівних.
Помазати, -ся. Cм. помазувати, -ся.
Проґавити, -влю, -виш, гл. Проворонить, прозѣвать.
Промордувати, -ду́ю, -єш, гл. Промучить.
Ступатень, -тня, м. Часть толчеи. Cм. ступа походюча.
Уволока, -ки, ж. Земельная мѣра (въ старину), равная 30 моргамъ или 19 десят. 2010 саж.
Умести, -ту, -теш, гл. Замести. занести (снѣгомъ). Стоїть копиця на току, тіки верх видно, а то вся вметена.
