Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Душогу́бник, -ка, м. 1) = душогубець. 2) Душу погубляющій. (Сатана) душогубник. К. ПС. 75.
Замурави́тися, -влю́ся, -ви́шся, гл. Зарости, покрыться травою. Криниця й замуравилась. Грин. І. 148.
Зеленува́тий, -а, -е. = зеленкуватий. Зеленувате жито. Черк. у.
Кліпко, -ка, м. Мигающій глазами.
Огинатися, -на́юся, -єшся, гл. Уклоняться, отвиливать. Він де кого підмовляв до себе переїздити, так усе огинаються. Харьк. г.
Передмова, -ви, ж. Предисловіе. Шевч. (1883), 140.
Переманювати, -нюю, -єш, сов. в. переманити, -ню́, -ниш, гл. Переманивать, переманить. Ой я чую, ой я знаю, серце не обманеш, що дівчину мою любу другий переманить. Чуб. V. 65.
Приглушити Cм. приглушувати.
Сіроман, -на, м. = сіроманець. Вовки-сіромани нахождали. АД. І. 123.
Спроваджувати, -джую, -єш, сов. в. спровадити, -джу, -диш, гл. 1) Отправлять, отправить. Як дівчину намовили, до Вільхова спровадили. Гол. І. 86. 2) Приводить, привести. Спровадив бондаря, зробили кухву. Чуб. II. 191.