Верескливий, -а, -е. Крикливый.
Винний Ii, -а, -е. 1) Винный. Камінне серце, а винний смак — чому то так?
2) Виноградный. Ой сіяла винні квіти із приполу.
Гризу́чка, -ки, ж. = Гризачка.
І II, меж. 1) Выражаетъ удивленіе. І, матінко моя! Я бачив в городі такеє, що тілько в казці росказать. І! що тепер із ним зробилось! Де в біса й сила тая ділась. А жіночку свою любив і Господи єдиний! 2) І вже! Выражаетъ печаль, отсутствіе надежды: Эхъ! увы! Йди, доню, гуляти!... — І вже, моя мати, мені не гуляти. . І вже, не справить горбатого могила.
Куйовдити, -джу, -диш, гл.
1) Всклокочивать.
2) Мести (о мятели). А що, Петре, чи далеко заїдемо? бач, яка хуртовина! бач, як куйовдить.
Невістчин, -на, -не. Невѣсткинъ. Не невістка, так невістчина плахта.
Обніж, -жі, ж. = обніжжя. Вже бжола за обніжжу летіла, гудучи.
Погориджа, -жі, ж. Пожаръ, пожарище. Торік була погориджа, ще й досі чути. Чи не на погориджу біжите?
Порисувати, -су́ю, -єш, гл.
1) Начертить (во множествѣ).
Пролій, (-лія?), м. Ливень.
