Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

драничка

Драни́чка, -ки, ж. Ум. отъ драниця.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 440.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРАНИЧКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРАНИЧКА"
Вухань, -ня, м. Человѣкъ съ большими ушами.
Давани, -нів, м. мн. Мѣсто, гдѣ складываютъ сѣно и кормятъ имъ скотъ. Шух. І. 172.
Захлянути и захлясти, -ну, -нешъ, гл. Отощать, ослабѣть. Захляла молодецька сила. Греб. 354.
Низина, -ни, ж. = низовина. На той рік треба й низини виорати.
Плястер, -ру, м. 1) Пластырь. 2) Сотъ меду.
Попідтикатися, -каємося, -єтеся, гл. Подоткнуться (о многихъ). Чого це так наші дівчата попідтикалися? Через річку брести думають? Харьк.
Порозсерджувати, -джую, -єш, гл. Разсердить (многихъ).
Похотітися, -четься, гл. безл. Захотѣться.
Ралиця, -ці, ж. Поле, вспаханное ралом. Ізгору я ралицю, посію я пшеницю. Чуб. V. 168.
Різьба, -би, ж. Рѣзьба, рѣзная работа. Шух. І. 192. Дорогу різьбу рубають. К. Псал. 169.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДРАНИЧКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.