Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відворіт, -роту, м. 1) Отступленіе. 2) Отвращеніе. 3) Отчисленіе, вычетъ въ уплату долга, вычетъ изъ платы рабочаго за прогулы и пр. Харьк. у. Волч. у.
Дякува́ння 2, -ня, с. Пребываніе дьячкомъ.
Зрілко, -ка, с. = здрінка. Вх. Лем. 421.
Зрубина, -ни, ж. Одна пластина въ колодезномъ срубѣ. Харьк. у.
Коронний, -а, -е. Коронный, государственный. Гетьману коронному узять себе за шию не давали. К. ЧР. 11.
Макоцві́тний, -а, -е. Глупый; идіотичный. Макоцвітний чоловік. Лебед. у.
На́ростень, -тня, м. 1) Наростъ. Звенигор. у. Вас. 157. 2) Мозоль. Наростня просто не можна зрізати, а треба перше роспарити, до він і вилізе. Подольск. г.
Померклий, -а, -е. Померкшій, угасшій. Померклим поглядом вона обвела кругом хату. Мир. Пов. І. 170. Вірний огирь ледві дише, зна, що згинути пора, і померклими очима на вояку позира. Щог. Сл. 29. Померк(ну)ти, кну, неш, гл. Померкнуть. Золото так і померкне. АД. 1. 51. Білки під лоб — і світ померк. Котл. Ен.
Хуруватися, -руюся, -єшся, гл. Накладывать грузь. Чумаки хуруються.
Цвенькати, -каю, -єш, [p]одн. в.[/p] цвенькнути, -кну, -неш, гл. Говорить, сказать на чужомъ языкѣ, въ которомъ слышатся звуки ц, дз, — о полякахъ, бѣлоруссахъ. К. ДЗ. 34. Лях цвенькати уже не буде. Котл. Ен. IV. 10. По лядські цвенькала. Св. Л. 54. Кортить литвинка, коли не цвенькне. Ном. № 5012.