Відбігати 1, -гаю, -єш, гл.
1) Отбѣгать. Я вже своє відбігав, — біжи но ще ти: то чи не відбігаєш ніг.
2) О коровѣ: окончить случку.
Малаха́єчка, -ки, ж. Ум. отъ малахайка.
Обіздріти, -дрю, -риш, гл.
1) Увидѣть.
2) поки сонце обіздріє. Пока роса спадетъ.
Первина, -ни, ж. Случившееся въ первый разъ. Хиба се первина? Се йому не первина. Ум. первинка.
Підвій, -вію, м. Родъ болѣзни отъ вѣтра (по нар. повѣрью).
Понакладати, -да́ю, -єш, гл. Наложить (во множествѣ). Сала багато понакладали.
Пророка, -ки, м. = прорік = пророк. Як був собі чоловік пророка.
Стрики-брики. = Штрики-брики.
Фіціґорний, -а, -е. Кокетливый. Фіціґорні молодиці. Cм. відзіґорний.
Цьохля, -лі, ж. Живая, проворная (въ неодобрительномъ смыслѣ) женщина. Ірися, цьохля проклятуща, завзятійша од всіх брехух.
