Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Дзє́кати, -каю, -єш, одн. в дзє́кнути, -ну, -неш, гл. Говорить дзє вмѣсто де (о бѣлороссахъ). Ну, а литвинок, хиба лихо його нападе, щоб не дзєкнув. Г. Барв. 329.
До́лонько, -ка, м. Ум. отъ I. Діл.
Заґерґотіт́и, -ґочу́, -чеш и -тиш, гл. = заґелкати.
Зашипі́ти, -плю́, -пи́ш, гл. Зашипѣть. Зашиплять як гадюки. Стор. II. 254.
Ладусеньки, ладу́сики, ладусі, ж. Ум. отъ ладки.
Перетік, -то́ку, м. Протокъ. Ум. перетічок. Тече річка з перетічками, гуля старий з молодичками. Н. п.
Підгородянин, -на, м. Подгородній житель. Новомоск. у. (Залюб.).
Плішити, -шу́, -шиш, гл. 1) Вбивать клинья для скрѣпленія. Плішити сокиру. 2)рибу. Оглушать ударомъ палки находящуюся подо льдомъ рыбу.
Скаба, -би, ж. Полоса желѣза. Славяносерб. у.
Скисліти, -лію, -єш, гл. = скиснути. Капустиця під лавкою іще не скисліла. Грин. III. 327.