Жеретія́, -тії́, ж. 1) Обжора. 2) Змѣя лазящая по деревьямъ. Неначе холодна жеретія обвилась і здавила йому серце.
Заміря́тися, -ря́юся, -єшся, сов. в. замі́ритися, -рюся, -ришся, гл. 1) Вознамѣриваться, вознамѣриться. 2) Замахиваться, замахнуться. Дід підійшов до дуба і вже заміривсь, щоб його рубати. Замірься, та не вдарь.
Згаша́ти, -ша́ю, -єш, сов. в. згаси́ти, -шу́, -сиш, гл. Гасить, погашать, погасить, тушить, потушить. А тепер нехай не зарікається Барабаш, гетьман молодий, на славній Україні огнів та тернів згашати. Хиба тоді, дівчинонько, мої мислі згасиш, коли твою білу ручку та з моєю зв'яжеш.
Парібщиня, -ні, с. = парубкування.
Понабілювати, -люю, -єш, гл. Набѣлить (во множествѣ).
Поназбірувати, -рую, -єш, гл. Собрать (во множествѣ). Поназбірували слив та й продають по копі відро.
Понаселяти, -ля́ю, -єш, гл. Населить (во множествѣ). Города, села понаселяли.
Роздирати, -ра́ю, -єш, сов. в. роздерти, -деру, -реш, гл.
1) Разрывать, разорвать, раздирать, разодрать. Розідрав сорочку.
2) Растерзывать, растерзать. Чорти роздерли батька. Хорти.... роздеруть.
Хвальба, -би, ж. 1) Похвала, хваленіе. Хвальба сорочки не дасть. Власна хвальба не платить. 2) Хвастовство. Хвальба повні торби, а в тіх торбах пусто. 3) Угроза.
Цес, цеся, мѣст. = цей, ця. Винесла назад суди на цес світ. Цеся дитина.... буде бідувати.