Безвість, -ти, ж. 1) Неизвѣстность. 2) Неизвѣстныя мѣста, невѣдомыя мѣста. Смерте, смерте! іди на ліса, іди на безвість, іди на море. Забіг у безвісти. Щезни, бідо, в безвісти. Знай: пропаде безвістями вся журба. Сила й воля, правда й сила в безвістях пропали.
Зава́жувати, -жую, -єш, сов. в. зава́жити, -жу, -жиш. 1) Вѣсить, имѣть вѣсъ. Скільки пудів вона заважить? 2) Имѣть значеніе, быть важнымъ. Тут початок діла більше заважить, аніж великі гроші. . А що? Багато твій заважив розум?
Захистни́й, -а́, -е́ Защищенный отъ вѣтра; укромный; уютный. У М. Вовчка о вечерѣ въ смыслѣ: тихій, вмѣсто затишний. Як то вже я того вечора захистного, темного дожидаю.
Невольний, -а, -е. = невільний.
Панова, -ви, ж.
1) = панва.
2) Раст. Tropaeolum Majus L.
Пирхонути, -ну, -не́ш, гл.
1) = пирхнути.
2) Толкнуть. Вони, кажуть, там і спорились, і бились за ту межу — той того пирхоне, а той того.
Підтакачка, -ки, об. Поддакивающій человѣкъ. Въ шутку такъ называютъ второго свата (старосту). Незабаром — рип у хату до Векли старости: один таки сусід її, а другий, підтакачка, салдат.
Стиратися, -раюся, -єшся, сов. в. стертися, зітруся, -трешся, гл.
1) Стираться, стереться.
2) Истираться, истереться. Було трошки тютюну в кисеті, та стерлося на попіл. Зовсім стерся полоз, — от-от треба викидати.
3) Сражаться, имѣть стычки. Стали ся ляхи з козаками стиратися.
Тяпкарь, -ря, м. = кептар.
Уклимляти, -ляю, -єш, гл. Понимать, смыслить. Дитина до півроку почала вклимляти.