Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дорізувати

Дорі́зувати, -вую, -єш, сов. в. дорі́зати, -рі́жу, -жеш, гл. Дорѣзывать, дорѣзать. Сніп. 161. Барило дорізував тих, що, ще хрипіли. Стор. МПр. 123.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 425.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОРІЗУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОРІЗУВАТИ"
Ґе́дзатися, -заюся, -єшся, гл. 1) О четверон. животныхъ: бѣгать, мечась изъ стороны въ сторону, подъ вліяніемъ боли отъ укушеній овода. 2) О людяхъ: метаться, бросаться изъ стороны въ сторону. Бідолашний не знаходив собі місця: ґедзався, буцім підпалювали його вогнем. Стор. МПр. 18. Кричала, ґедзалась, качалась. Котл. Ен. V. 60. 3) О людяхъ: капризничать, привередничать.
Ґре́ци нар. = Ґрече. Так собі ґреци розмовляли. Гн. І. 181.
Да́єден Кто нибудь. Вх. Лем. 409.
Огнедихатий, -а, -е. Огнемъ дышащій. Дракон огнедихатий. К. МХ. 35.
Повідступати, -паю, -єш, гл. То-же, что и відступити, но во множествѣ.
Пообмовляти, -ля́ю, -єш, гл. Оклеветать (многихъ).
Прищулювати, -люю, -єш, сов. в. прищулити, -лю, -лиш, гл. 1) Прижимать, прижать (объ ушахъ). Кінь вуха прищулив. 2) Прищуривать, прищурить. Прищулив очі.
Самий, -а, -е., мѣст. Самый. Ой топи мене, моя мати, да на самеє денце. Чуб. V. 569. В собаках сама сила. Рудч. Ск. І. 121. Докатав до самого краю. Ном. Ой дай коню овса по самиї перса. Чуб.
Скло, -ла, с. Стекло.
Утулити, -ся. Cм. утуляти, -ся.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОРІЗУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.