Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Видобрити, -рю, -риш, гл. Удобрить. Землю гарно видобрили гноєм. Волч. у.
Відкочувати 1, -чую, -єш, сов. в. відкотити, -кочу, -тиш, гл. Откатывать, откатить. Він тоді його відкотив аж до лісу. О. 1862. І. 33.
Дворо́к, -рка́, м. Ум. отъ двір.
Досни́тися, -сню́ся, -сни́шся, гл. Окончиться сну. Сей сон мені, Заїро, не доснився. К. МБ. XI. 145.
Моли́ти, -лю́, -лиш, гл. Молить. Ой я б, мамо, не тужила, а Бога молила. Мет.
Напхи́катися, -каюся, -єшся, гл. Нахныкаться.
Персть, -ти, ж. Земля. Віл гребе і сам на себе персть мече. Ном. № 9742. Тогді козаки шаблями суходіл копали, шапками, приполами персть виймали, Хведора безрідного ховали. АД. І. 249.
Поманити, -ню́, -ниш, гл. Поманить.
Понастромлювати, -люю, -єш, гл. То-же, что и настромити, но во множествѣ. Понастромлюйте на щогли голови рандарські. К. Досв. 123.
Салмаш, -ша, м. Помощникъ овечьяго пастуха, чабана. Херс. г.