Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Кіля пред. = біля. Сотворив з того ребра Єву і положив кіля Адама. Чуб.
Мі́рний, -а, -е. Умѣренный, средній. Оце мірні огірки — саме добре квасити. Камен. у.
Ней нар. = най. Ней іде, ней іде, ней ся забанує. Гол. І. 337.
Огурненький, -а, -е., Ум. отъ огурний.
Пооблямовувати, -вую, -єш, гл. Окаймить (во множествѣ).
Продиратися, -ра́юся, -єшся, сов. в. продертися, -ру́ся, -решся, гл. Пробираться, пробраться сквозь что. Щось... затріщало, продираючись між кущами. Стор. МПр. 81. Почали вони поміж тими кущами продиратися. КС. 1882. XII. 590.
Прямцем нар. 1) Напрямикъ. Прямцем до пекла. Котл. Ен. III. 25. Не спитавшись броду, не сунься прямцем у воду. Ном. № 5836. 2)поставити. Поставить вертикально. Липовец. у. щоб тебе прямцем поставило. Пусть съ тобою сдѣлается столбнякъ (брань).
Рибалити, -лю, -лиш, гл. = рибалчити. КС. 1583. І. 39. Рибаль собі, а на добич не ходи. КС. 1533. IV. 737.
Тукати, -каю, -єш, гл. Ударять, стучать равномѣрно. Дятел тукає в дерево. Шейк. Прийшов же я під віконце — тук, тук! «Вийди, дівчино, бо я вже тут». — Ой не тукай, гультаю, не тукай! Чуб. V. 173.
Хурувати, -рую, -єш, гл. Извозничать, перевозить кладь. Рк. Левиц.