Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

доповнювари

Допо́внювари, -нюю, -єш, гл. = доповняти. Усього достачає і хлібом святим доповнює. Г. Барв. 180. Вам і чаші не доповнювані. Грин. ІІІ. 147.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 424.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОПОВНЮВАРИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОПОВНЮВАРИ"
Гарбичка, -ки, ж. Ум. отъ гарба.
Гиркання, -ня, с. = гарикання.
Допекти́ Cм. допікати.
Дратли́вий, -а, -е. Раздражительный.
Лицюва́ння, -ня, с. Перелицовываніе.
Напорядкува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Распорядиться.
Піяк, -ка, м. 1) = пияк. Г. Барв. 290. 2) мн. Vaccinium uliginosum L. ЗЮЗО. І. 140.
Поцарювати, -рю́ю, -єш, гл. Поцарствовать. Поцарювали вони трохи. Мнж. 53.
Труснути, -ну, -неш, гл. Тряхнуть. Чуб. II. 320.
Тягота, -ти, ж. 1) Тягость, тяжесть. У тяготі воли йдуть. Черк. у. Треба взяти чоботи, в них тягота невелика. Камен. у. 2) Печаль, скорбь. Свому серцю, моїй душі тяготи не чини. Гол. 3) Беременность. Зайшла крульова у тіготу. Гн. I. 140.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОПОВНЮВАРИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.