Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Безнащадний, -а, -е. Не имѣющій потомства, безпотомный. Cм. нащадок.
Вд... Cм. уд....
Відмірати, -раю, -єш, сов. в. відмерти, -дімру, -реш, гл. 1) Умирать, умереть, перемирать, перемереть. Більш як двісті чоловіка сього року відмерло в нашій волості. Багато бджіл повиприскало й одмерло. Васильк. у. 2) Обмирать, обмереть и потомъ снова возвратиться къ жизни. Було, послі почую, що люде одмірали. Чому в нас не одмірають? Я пішла б роспитала про свого (покійного) дідуся. Г. Барв. 362.
Гуса́р, -ра, м. 1) Гусаръ. Чуб. V. 426. 2) Родъ танца. Ум. Гуса́рик. Чуб. V. 716. 3) Гуса́ри на коні. Родъ дѣтской игры. Ив. 31.
Лебедин, -на, м. Лебедь самецъ. Шкода того лебедина, що високо літає. Чуб. V. 567.
Неметкий, -а́, -е́ Неловкій, нешустрый; нескорый.
Підсобійний, -а, -е. , підсобійник, -ка, м. = підсубійний, підсубійник. Мнж. 481.
Позагівляти, -ля́ємо, -єте, гл. Заговѣться (о многихъ).
Позморщувати, -щую, -єш, гл. Поморщить (во множествѣ).
Решетник, -ка, м. Грибъ изъ породы Bobtus. Радом. у.