Жиді́вський, -а, -е. Еврейскій, жидовскій. Попихач жидівський, виріс у порогу; а не клене долі, людей не займа. жидівське богомі́лля. Молитвенныя принадлежности евреевъ. жиді́вські гру́ші. Physalis Alkekengi L. жиді́вські я́йця. Alkekengi chalicocubus. жиді́вські лепехи. Acorus calamus.
Кріпота, -ти, ж. Прочность, крѣпость. Для кріпоти роблять стріхи над тином, щоб дощ не набивав.
Леле́нути, -ну, -неш, гл. Сильно полить, хлынуть. А після тієї грози як леле 2не дощ!
На́ростень, -тня, м. 1) Наростъ. 2) Мозоль. Наростня просто не можна зрізати, а треба перше роспарити, до він і вилізе.
Обіцяти, -ця́ю, -єш, гл. Обѣщать. Лучче не обіцяти, як слова не держати. Ой ніхто ж не винен, іно рідная мати, ой бо вона обіцяла за мене дати.
Прикро нар. 1) Непріятно, горько, обидно. Прикро стало мені. 2) Тяжело, трудно. Прикро жити мені на світі. Як прикро припаде, то й жиди їдять ту ж яловичину, що й ми. 3) Круто. Прикро закарлючене. 4) Крайне, рѣзко. Прикро гострий ніж. Та мука, що наче буде жовта, жовтим оддає, то ота краща, аніж прикро біла. Прикро сірий. прикро одруба́ти, одрізати. Гладко, близко къ краю отрубить, отрѣзать. 5) Усердно, горячо. Узявсь прикро до ковальства. 6) Очень, сильно. А сам сивів він, сивів прикро, і все у думі, як у хмарі, ходив. При прилагательныхъ, обозначающихъ цвѣта, ставится для усиленія качества въ значеніи: сильно, рѣзко: Прикро червоний, прикро зелений и пр. 7) Совершенно. У нас оце пожар був, так Іван прикро згорів, — нічого не зосталось. 8) — дивитися. Смотрѣть не сводя глазъ, настойчивымъ рѣзкимъ взглядомъ. Христя прикро подивилася на матір: по обличчу пізнавала, чи добру звістку мати принесла. Збожеволілими очима прикро дивилася на Грицька.
Репетування, -ня, с. Крикъ, вопль. Сей галас і репетування троян всіх в смуток привело.
Роз'їзжати, -жа́ю, -єш, гл. = роз'їздити.
Степний, -а, -е. Способный, умѣющій. Моя ще цицьку тіки сце, а їсти не степна.
Царенко, -ка, м. Царевичъ. Як його (царя) не було дома. — народились царенко і царівна.