Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Жениха́ння, -ня, с. Ухаживанія (любовныя). Чи Бог не дав, чи сам не взяв, чи зраяли люде, ой щось з мого женихання нічого не буде. Н. п. Не жаль мені вишивання, як вірного женихання. Чуб. V. 796. Ум. жениха́ннячко. Ой хто не знає того жениханнячка, той не знає лиха. Чуб. V. 197.
Зая́кати, -каю, -єш, гл. Заговорить, закричать: «Я! я!» Братця! хто хоче горілку панську пити? — Я! я! я! так усі й заякали. Миргор. у. Слов. Д. Эварн.
Кокорудка, -ки, ж. Шишка (сосн. и пр.) Вх. Уг. 245.
Моло́тник, -ка, м. Молотильщикъ.
Підручник, -ка, м. 1) Помощникъ, подчиненный. Проходив він із своїми підручниками мимо козацької купи. К. ЧР. 314. 2) мн. Перила. В оттаких великих хатах добре ходити, скрізь підрушники, шоб часом не впасти. Черк. у.
Порозсуджувати, -джую, -єш, гл. Разсудить (многихъ).
Пороспозичати, -ча́ю, -єш, гл. Раздать взаймы (многимъ). Гроші пороспозичав. Св. Л. 185.
Струхнути, -хну, -неш, гл. = струснути. Коли б струхнув хоть головою. Котл. Ен. II. 31.
Таланистий, -а, -е. Счастливый, удачливый. Який ти, Хведоре, таланистий. Волч. у.
Указати Cм. указувати.