Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гниличчя, -чя, с. соб. Гнилушки, истлѣвшія вѣтви и стволы деревъ. Желех.
Дви́гати, -гаю, -гаєш, одн. в. дви́гну́ти, -гну, -гнеш, гл. 1) Двигать. Не зміг двигнути ні рукою, ні погою. 2) Носить. Нащо тобі, пане брате, торбину двигати? Ліпше тобі, папе брате, людей розбивати. Гол. І. 165.
Заї́куватий, -а, -е. Заикливый. Аф.
Казатися, -жуся, -жешся, гл. 1) Быть сказану. Казатиметься й те, що зробила оця. Єв. Мр. XIV. 9. 2) Показываться, являться. Чи сам пан дома? Хоч же він дома, та не кажеться, к коню в шубочку прибірається. Чуб. III. 457.
Колихання, -ня, с. Колебаніе, качаніе.
Присусіджуватися, -джуюся, -єшся, сов. в. присусідитися, -джуся, -дишся, гл. Присосѣживаться, присосѣдиться. Присусідивсь до мене один пройдисвіт. Г. Барв. 317. До однії такої купки присусідився і наш Круглий. Ком. II. 56.
Ригувати, -гую, -єш, гл. О рогатомь скотѣ: метаться, бѣсноваться съ ревомъ. Скотина ригує, як побачить свіжу кров. Ромен. у.
Спасати II, -са́ю, -єш, сов. в. спасти, -су, -сеш, гл. Выпасывать, выпасти, давать скоту съѣдать посѣвы, траву. Там чумаки ходять, в руках воли водять, траву спасають. Чуб. V. 964. Треба спасти жито, бо велике вже. Н. Вол. у. Также: съѣдать, съѣсть (растенія — о травоядномъ животномъ). Зілє спасає сива оленець. АД. І. 33.
Упириця, -ці, ж. Женщина-упырь. Шейк.
Утикатися, -каюся, -єшся, сов. в. уткатися, утчуся, -чешся, гл. Уменьшаться, уменьшиться при тканьѣ. уткалося полотна 5 арш. Послѣ тканья полотно на 5 арш. стадо короче, чѣмъ была основа. Констан. у.