Гниличчя, -чя, с. соб. Гнилушки, истлѣвшія вѣтви и стволы деревъ.
Дви́гати, -гаю, -гаєш, одн. в. дви́гну́ти, -гну, -гнеш, гл. 1) Двигать. Не зміг двигнути ні рукою, ні погою. 2) Носить. Нащо тобі, пане брате, торбину двигати? Ліпше тобі, папе брате, людей розбивати.
Заї́куватий, -а, -е. Заикливый.
Казатися, -жуся, -жешся, гл.
1) Быть сказану. Казатиметься й те, що зробила оця.
2) Показываться, являться. Чи сам пан дома? Хоч же він дома, та не кажеться, к коню в шубочку прибірається.
Колихання, -ня, с. Колебаніе, качаніе.
Присусіджуватися, -джуюся, -єшся, сов. в. присусідитися, -джуся, -дишся, гл. Присосѣживаться, присосѣдиться. Присусідивсь до мене один пройдисвіт. До однії такої купки присусідився і наш Круглий.
Ригувати, -гую, -єш, гл. О рогатомь скотѣ: метаться, бѣсноваться съ ревомъ. Скотина ригує, як побачить свіжу кров.
Спасати II, -са́ю, -єш, сов. в. спасти, -су, -сеш, гл. Выпасывать, выпасти, давать скоту съѣдать посѣвы, траву. Там чумаки ходять, в руках воли водять, траву спасають. Треба спасти жито, бо велике вже. Также: съѣдать, съѣсть (растенія — о травоядномъ животномъ). Зілє спасає сива оленець.
Упириця, -ці, ж. Женщина-упырь.
Утикатися, -каюся, -єшся, сов. в. уткатися, утчуся, -чешся, гл. Уменьшаться, уменьшиться при тканьѣ. уткалося полотна 5 арш. Послѣ тканья полотно на 5 арш. стадо короче, чѣмъ была основа.