Виньмати, -маю, -єш, гл. = виймати.
Волохатіти, -тію, -єш,, гл. Мохнатѣть.
Зголодні́ти, -ні́ю, -єш, гл. Проголодаться. Вже й коні потомили і зголодніли сами. Чого той мировий не где? — люде зголодніли вже. Лис зголоднів так, шо вже їсти хоче.
Згусти́ти, -щу́, -сти́ш, гл. Сгустить. Як сир згустив, упорав, приспособив.
На́пхом нар. Биткомъ. Народу напхом налізло. Напхом понабивані скрині.
Наса́д, -ду, м. 1) Часть телѣги: подушка поверхъ оси. Садися ж іззаду та не поламай насаду. 2) Часть саней (керчуг), которыми гуцулы свозятъ срубленныя деревья: перекладина, лежащая на копилах и связывающая полозья; такихъ перекладинъ въ саняхъ двѣ.
Противник, -ка, м. Противникъ, непріятель. Щоб було так важко і жалко рабам біса, суддям, противникам, ненависникам і усім ворогам моїм.
Сторія, -рії, ж. Исторія, разсказъ. Сторія коротка, сину. Мене сини, зяті й онуки давненько просять написать про сторію свою.
Черкатися, -каюся, -єшся, гл. Дотрогиваться, касаться. Вже туж-туж хліба стає, вже так, що по засіках міркою і дно черкається. Її плече черкалося з його плечем.
Шпирити, -рю, -риш гл.? Не шпир голови, коли заміж бажаєш.