Байрачок, -чка, м. Ум. отъ байрак.
Бараболінник, -ка, м. Пирогъ съ картофелемъ.
Бростур, -ра, м. Родъ растенія.
Дога́на, -ни, ж. 1) Порицаніе, хула; упрекъ. Догана мудрого більше стоїть, як похвала дурного. 2) Недостатокъ, порокъ. А що мені за догана, що я руда та погана — за те мій батько багач. Дога́ну да́ти. Осудить, охулить, упрекнуть, найти недостатокъ. Козаченько за дівчину та три копи дав та щоб її ніхто не займав, ніхто не займав, за ручку не взяв, перстеня не зняв і догани не дав. Що Лукенька у батенька дитина була, усім вона парубочкам догану дала. Свита добра, ніхто догани не дасть. Ум. Дога́нка, дога́нонька, дога́ночка. Любить тебе отець, любить тебе мати, тільки тобі доганочки, що ти небагатий. Тільки тобі доганочки, що ти не чорноброва.
Дудла́, -ли́, ж. = дудло́. Ум. дуде́лка.
За́сип, -пу, м. и заси́па, -пи, ж. = приспа.
Кпини, кпин, ж. мн. Насмѣшки, издѣвки.
Кукібний, -а, -е. 1) Рачительный, старательный. Кукібна молодиця.
2) Опрятный; пріятный на видъ. Таке було кукібне, таке було охайне.
Патлатий, -а, -е. Длинноволосый, косматый. Неси, Боже, патлатого, щоб було за віщо скубти.
Чинбарня, -ні, ж. Заведеніе для выдѣлки кожъ.