Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відьмити, -млю, -миш, гл. Колдовать, чародѣйствовать. Параска плеще громаді, що я відьмила. Левиц. ПЙО. I. 375.
Воларити, -рю, -риш, гл. Быть пастухомъ воловъ. Вх. Зн. 7.
Кре́ля, -лі, ж. Большая льдина. Вx. Зн. 29.
Лепету́н, -на́, м. Болтунъ. Желех.
Нетопа, -пи, ж. Не топящая печи (о лѣнивой женщинѣ). Ном. № 10781.
Оправдовуватися, -вуюся, -єшся и оправдуватися, -ду́юся, -єшся, сов. в. оправди́тися, -джуся, -дишся, гл. Оправдываться, оправдаться. Хто ся оправдує (а зовсім винний), того як гору вздув. Ном. № 7429. Циган оправдився. Мнж. 115. Оправдалась премудрість од дітей своїх усіх. Єв. Л. VII. 35.
Поприпадати, -даємо, -єте, гл. То-же, что и припасти, но во множествѣ. «Припадайте до землі!» Поприпадали усі ниць. ЗОЮР. І. 247. Під їми коні поприпадали, золоті гриви поприлягали. АД. І. 28.
Розщебетатися, -чуся, -чишся, гл. Разщебетаться.
Тандитникування, -ня, с. Торговля старыми вещами.
Хорустіль, -ля, м. пт. Rallus aquaticus. Вх. Пч. II. 14.