Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вершити, -шу, -шиш, гл. Завершать, заканчивать. Вершіть у стозі, бо нема на возі. Ном. 2) Насыпать чего либо въ сосудъ выше краевъ.
Догожа́ння, -ня, с. Угожденіе.
Журли́во нар. Печально, грустно. Важко, сумно, журливо. Мир. ХРВ. 298. Всі журливо дивились на Кобзу, куди поділись жарти й сміхи. Стор. МПр. 53.
Зака́лець, -льця, м. Ум. отъ зака́л.
Лакиза, -зи, м. Лакей (презрительно). Ум. лаки́зка. Будка проїхала оттам шестериком... і лакизка ззаду куняв. Сим. 203.
Лози́ночка, -хи, ж. Ум. отъ лозина.
Не-до-чмиги, нар. = не-до-шмиги. Усе не-до-чмиги, куди не глянь. Полт.
Ниточка, -ки, ж. Ум. отъ нитка.
Приумітися, -міюся, -єшся, гл. Сообразить, найтись. Добре хоть ти приумівся сказати.
Чинбурка, -ки, ж. «Колісчатко на бичові коло лямки, якою тягнуть невід з моря». Єйскъ. Слов. Д. Эварн.