Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бранка, -ки, ж. 1) Плѣнница. Дівка бранка, Маруся попівна Богуславка. ЗОЮР. І. 210. 2) Наборъ (рекрутовъ). Я пішов до бранки, та не здавсі. Шух. І. 317. Стережіться, парубочки, бо либонь бранка буде. Гол. І. 139. 3) Родъ рыбы: Barbus fluviatilis. Вх. Лем. 394. Ум. бріночка.
Зам'я́тися и замня́тися, -нуся, -не́шся, гл. 1) Замяться. Як не той став хлопець, оставшись з панянками: зам'явся зараз, закахикав. Св. Л. 121. 2) Начать чувствовать себя больнымъ. Чогось мале наше зам'ялось, головка гаряча і невеселе таке. Коли б ще не занедужало. Черниг. у.
Надклада́ти, -да́ю, -єш, сов. в. надкла́сти, -кладу, -де́ш, гл. Откладывать, отложить часть.
Почуд, -ду, м. Удивленіе, диво. Сон дивен, барзо дивен, на почуд. АД. І. 209.
Розікласти, -ся. Cм. роскладати, -ся.
Скарання, -ня, с. Наказаніе. Левч. 55.
Скупчитися, -чуся, -чишся, гл. = скупитися. Коло шинку людей скупчилося багато. МВ. ІІ. 188. Дівчата коло мене скупчились. МВ. (О. 1862. III. 41).
Трипутник, -ка, м. Раст. Plantago avenaria W. К. Анн. 258.
Урунитися Cм. урунюватися.
Цвяшкований, -а, -е. = цвяхований.