Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вилкастий, -а, -е. Вилообразный. Вх. Лем. 398.
Косцяний, -а́, -е́ = кістянийНа тобі костяного зуба, а мені дай залізного. Рудч. Ск. Баба-Яга — косцяна нога. Ном. № 241.
Лу́пати 1, -паю, -єш, [p]одн. в.[/p] лупнути, -ну, -неш, гл. Мигать, мигнуть. Зорі на дощ дмуться та лупають. Ном. № 567. лупати очима. Мигать, хлопать глазами. Лупа очима. МВ. (О. 1862. III. 55). Як дам тобі, — тілько очима лупнеш. Ном. № 3640. Лупнеш очима вгору, — над тобою, між темним гіллям... висять спілі груші. Греб. 402.
Підганятися, -ня́юся, -єшся, сов. в. підігнатися, підженуся, -нешся, гл. 1) Подгоняться, подогнаться, понукаться. 2)вгору. Подростать, подрости. Там цвіли квітки, підганялася вгору трава, готова під косу. Левиц. І. 373.
Позакопувати, -пую, -єш, гл. Закопать (многое, многихъ). Біля замку позакопували (броню). Стор. МПр. 110. Я знаю, де запорожські скарби позакопувані. КС. 1883. І. 32.
Полусеток, -тка, м. ? Накупив шість полусетків полотна. Драг. 336.
Розчетвертувати, -ту́ю, -єш, гл. Четвертовать. Всіх невольничків та повипускали.... взяли Негруєнка, розчетвертували. Чуб. V. 1022.
Руйнувати, -ну́ю, -єш, гл. Разрушать, разорять, истреблять, уничтожать. Згода дім будує, а незгода руйнує. Ном. № 3280. Тоді треба старе руйнувати, як є з чого нове будувати. Ном. № 13746. Руйнують твій народ поганці. К. Іов. 217. Тяжко важко заспіває, як Січ руйнували. Шевч. 8.
Сварник, -ка, м. Раст. Lycopodium clavatum. Вх. Пч. II. 33.
Умовно нар. 1) Условно. 2) Убѣдительно, стараясь уговорить, убѣдить. Одкаже йому тихо, та умовно так уже. МВ. ІІ. 109.