Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вижлуктати, -таю, -єш, гл. Выпить. (Зевес) вижлоктав підпінка чару. Котл. Ен. VI. 37. Що було останнє у пляшці, вижлуктав без чарки, нахильцем. МВ. (КС. 1902, X. 146).
Зако́їти, -ко́ю, -їш, гл. Начать дѣлать дурное. Спусти їм, то таке закоють, і власть твою собі присвоить. Котл. Ен. V. 37.
Заполоска́ти, -щу́, -щеш, гл. 1) О парусахъ: обвиснуть, опасть. Вітер стих, то й паруси заполоскали. Херс. г. 2) Cм. заполіскувати.
Каскет, -та, м. Фуражка. Плаче жовнір, плаче, каскет в руках носить. Желех.
Половинщина, -ни, ж. Половина недѣленнаго загона. (?) Козел. у.
Потесати, -шу́, -шеш, гл. 1) Потесать нѣкоторое время. 2) Обтесать, вытесать (во множествѣ).
Потоваришити, -шу́, -ши́ш, гл. Сдѣлаться товарищемъ, сойтись. Яким зовсім потоваришив з о. Хведором. Левиц. І. 463.
Правіжка, -ки, ж. Взысканіе, требованіе уплаты. Мир. ХРВ. 357. Cм. правина.
Тьвахнути, -ну, -неш, гл. Стибрить, сцапать. Покинув чоботи на дворі, там їх хто ще тьвахне. Зміев. у.
Харлак, -ка, м. = харпак. Мій тато був багатіший, та не свистав у церкві, а ти такий харлак, та свищеш. Грин. І. 228.