Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Багун, -на, м. Раст. Ledum Palustre L. ЗЮЗО. І. 126. Cм. багно. То же значеніе: душистий багун. ЗЮЗО. I. 126.
Валахан, -на, м. Скопецъ. Харьк.
Відклепати, -па́ю, -єш, гл. Отбить косу молоткомъ.
Дити́нин, -на, -не. Принадлежащій ребенку.
Діву́ля, -лі, ж. Грубо-ласк. Дѣвушка. Не для тебе я зросла красная дівуля. Гол. І. 209.
Духо́вниця, -ці, ж. = духівниця. Г. Барв. 169.
Журбо́та, -ти, ж. = журба. Нехай спить, нехай лежить, та нехай не встане, нехай твоя бідна головонька од журботи одстане. Чуб. V. 624.
Напе́рстник, -ка, м. 1) Раст.: Digitalis. 2) Маленькая мягкая суконная онучка, которою гуцулы и верховинцы обворачиваютъ при обуваніи пальцы ногъ. Гол. Од. 67.
Супряжник, -ка, м. = супружник. Г. Барв. 303.
Цех, -ха, м. 1) Цехъ. Кушнирський цех. О. 1862. VIII. 32. 2) Цеховой значекъ. 3) Хоругви церковныя съ принадлежностями. Піп з цехом виходив, — молебствували. Грин. II. 155. Жінка позвала попа, щоб то його поховати. Піп видав цех з церкви. Рудч. Ск. І. 167.