Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Верхостьоб, -бу, м. Особый способъ вышиванія.
Віленко, -ка, с. Ум. отъ вільце.
Гостроспи́нний, -а, -е. О лошади; имѣющій острую спину, съ выдающимся спиннымъ хребтомъ. Який у тебе кінь гостроспинний, — на ньому верхи не далеко заїдеш. Ма'ть йому вівса не даєш. Канев. у.
Гри́бно́ нар. Обильно на грибы. Коли грибно, так і хлібно. Н. посл.
Залиця́ння, -ня, с. Ухаживаніе, любезничаніе. Не до козацького залицяння було убогому бурлаці. Хата. 159. Дівчатам до любого повабу, а молодим козакам до залицяння.
Матеркува́ти, -кую, -єш, гл. Бранить по матери. Вх. Лем. 434.
Путивка, -ки, ж. Сортъ яблокъ. Ум. пути́вочка. Парис, Приямове дитятко, путивочку Венері дав. Котл. Ен. І. 6.
Роскопотитися, -чуся, -тишся, гл. Раскошелиться. Оце я, бабусе моя, зайшла була до своїх та и роскопотилась на кілька вісьмушок. Харьк.
Стадарка, -ки, ж. = стадарня. Шух. І. 185.
Суччя, -чя, с. соб. Вѣтви, сучья, сучье. Шух. І. 74, 176. З середини шашіль виточує гниле суччя. Мир. Пов. І. 127.