Бенькетува́ння, -ня, с. Пированіе.
Величкий, -а, -е. Большой.
Змірити, -рю, -риш, змі́ряти, -ряю, -єш, гл. Смѣрить, измѣрить. Не увіриш, поки сам не зміриш. Добре чуже лихо міряти — зміряй своє.
Кабурх! меж. Швырь! Кабурх той хліб у піч!
Ламаний, -а, -е. Ломаный, переломленный. Назбірали останків ламаного (хліба) сім кошиків.
Могти́ся, -жеться, гл. безл. Мочься. Не так жий, як хочеться, а так, як можеться.
Отроїти, -рою́, -їш, гл. = отруїти.
Поживати, -ва́ю, -єш, сов. в. пожити, -живу, -веш, гл.
1) Жить, поживать, пожить. Та буду без отця й без матері поживати. Я ще хочу на світі пожити.
2) Ѣсть, съѣсть. Стали ми хліба-соли поживати. Дай, Боже, пожити з жінкою і з дітками на тарілочці.
3) Потреблять, потребить, пользовать, воспользоваться. Скупий складає, а щедрий поживає. Поживе добро чесно. Краще... чесно заробляти й поживати. Узяв моє власне та і не віддає, — Бог із ним — хай собі пожива. Як умру, дак худобу поживе чорт знає хто.
4) пожити смерти. Умереть. Таки ж бо я Рузю люблю, хоч смерти пожию. З його рук пожила смерти.
Поростити, -рощу, -стиш, гл. Возрастить. Бог поростив. Бог поростив хліб добрий.
Тиркавий, -а, -е. 1) О птицѣ: съ обтрепанными перьями. Така вже тиркава та задріпана якась птиця, шо з одним тілко крилом. Качка, та така тиркава та голодна.
2) О деревѣ, лозѣ напр.: съ торчащими во всѣ стороны вѣтвями.
