Війя, війя, с. Дышло у воловьяго воза. Один чумак занедужав, на війє схилився.
Дристоко́з, -зу, м. Раст. Crocus reticulatus.
Залу́биці, -ць, ж. мн. Сани съ кузовомъ.
Нуль, -ля́, м. Нуль. Нулі минаються при складуванні.
Помандрувати, -ру́ю, -єш, гл. Отправиться, пуститься въ путь. Помандруєм прічки темненької нічки. Ой я тую далекую хлопцям подарую, а до сеї близенької та й сам помандрую.
Пошасть меж. = шасть. Він мене коли-не-коли ціпом, а я його батогом тілко шасть та пошасть.
Стабуритися, -рюся, -ришся, гл. Столпиться. Стабурились коло криниці: той собі лізе води, той собі, а пяні, та й один у криницю впав.
Старувати, -ру́ю, -єш, гл. 1) Проводить старость. 2) Распоряжаться въ качествѣ стараго и старшаго. Чемеричка побивалась мов несамовита, наскликала прать і мазать, шити і білити сіять борошно, вчиняти і діжу місити. Харитина ж так, як пані, тільки старувала. 3) Разсуждать, какъ старикъ. Хто тілько старує, а робить — не доробляє.
Суд, -да и -ду, м.
1) Судъ. Ой поїхав він до Сандомиру, суди судити, села ділити. страшний суд. Страшный судъ. до суду. Навсегда. До суду, до віку не буду.
2) Судебное мѣсто; судилище. І на самій отій могилі суд стояв, бо город далеко росходився.
3) Судебныя лица. Суд наїде сюди.
Хисткий, -а, -е. 1) Колеблющійся, шаткій. Бистрі річечки, ще й хисткії кладочки. Вже ступила на хистку кладку. Хисткий місточок.
2) Слабаго здоровья. Да вона в тебе скоро вмре. Бач, яка хистка.
3) Гибкій. Тонкий да хисткий стан. Уродливий парубок, хисткий, як очеретина.
4) Способный, умѣлый, ловкій. Ну, вже й хисткий хлопець. Та скора ж, та хистка, як та ластівка!
