Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відволожуватися, -жуюся, -єшся, сов. в. відволожитися, -жуся, -жишся, гл. Сырѣть, отсырѣть, дѣлаться, сдѣлаться влажнымъ.
Завго́рити Cм. завгорювати.
Знемага, -ги, ж. Изнеможеніе, утомленіе. В мене була дуже працьовита кобила, — чи на гору там, чи що — й знемаги їй нема. Харьк. Cм. знемога.
Ліліо́вий, -а, -е. Лилейный. Шух. І. 118.
Облузати, -заю, -єш, гл. Ошелушить.
Паликопа, -пи, м. День св. Пантелеймона (27 іюля). Маркев. 17.
Поковтати, -та́ю, -єш, гл. Проглотить (многое). Грин. І. 43. Море поковтало бідолах. К. Бай. 48.
Придобний, -а, -е. Удобный. Які хаточки були придобні, які славні. МВ. ІІ. 136.
Раз, -зу, м. 1) Разъ. Раз мати родила, раз і помірати. Ном. № 4268. Лінивий два рази робить, скупий два рази платить. Ном. № 4673. 2) Одинъ. Раз, два, три, чотирі, — до драбини причепили. Н. п. 3) Однажды, одинъ разъ. Пішов я раз на вулицю, та й тепера каюсь. Н. п. 4) Случай. Трахвив на злий раз. Ном. № 1807. Порятуй мене в пригоді, а в добрім разі не потребуєм рятунків. Ном. № 2328. 5) раз-разо́м. Однимъ одинъ разъ. Тільки раз-разом пан мене за вухо поскубли. Г. Барв. 475. Я тільки раз-разом був у Катеринославі. Кобел. у. 6) раз коло разу. То и дѣло, безъ промежутковъ. Я скребла моркву раз коло разу. Н. Вол. у. 7) раз-по́-раз, раз-поз-(проз)-раз, раз-у-раз. Постоянно, то и дѣло, поминутно. Стука раз-по-раз, мов його домовик душить. Ном. № 3142. Чого таки тобі раз у-раз до церкви ходить? ЗОЮР. І. 50. Сичі в гаю перекликались та ясень раз-у-раз скрипів. Шевч. 26. 8) одного разу. Однажды. Одного разу над містечком стояла тиха місячна літня ніч. Левиц. І. 9) від-разу, до-разу = відразу, доразу. Се він, — впізнала до-разу Катря. МВ. ІІ. 112. 10) в-раз = ураз. Плини, плини, дитятко, плини враз з водою. Чуб. Вітаймо, дитятко, ураз його матку. Чуб. 11) за-що-раз. Каждый разъ. За-що-раз дощ зачинаєся з тії закутини. Камен. у. 12) hі-раз. Вовсе. Нема ладу ні-раз. Васил. у. 13) як-раз. Какъ разъ, въ пору. Як-раз батька в лоб, щоб не знав, куди «соб». Ном. № 1779. Якраз Савці свитка, та тільки рукавів нема. Ном. № 7562. Ум. разо́к, разочок.
Турбувати, -бу́ю, -єш, гл. 1) Безпокоить, утруждать. Не турбуй бо мене своїм проханням. 2) Безпокоиться, утруждаться. Нехай батько не турбує, мені вінця не купує. Н. п. 3) Волновать, возмущать. Бога прохали, щоб він моря не турбував.