Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гільцем нар. гільцем голий. Совершенно неимущій; голъ, какъ соколъ. Черк. у.
Ках! меж., выражающее утиный крикъ. А він селехом плова і тілько ках, ках, ках! Рудч. Ск.
Комлики пр.. Cм. кімлик и пр.
Кригнати, -наю, -єш, гл. Хирѣть; охать, стонать. Старий дід кригнає. Вх. Зн. 29.
Мерзе́ний, -а, -е. Мерзкій, гадкій, отвратительный, омерзительный. Таке ж бридке, таке мерзене, поржавіло, від жабуру зелене (болото). Греб. 369. Ой на чужій на улиці верба не зелена, ой тим вона не зелена, що челядь мерзена. Н. п., Ум. мерзененький.
Нічий, -чия, -є, мѣст. Ничей.
Підвередитися, -джу́ся, -ди́шся, гл. Подорваться. Луці явився скарб, — Лука к ньому з мішками... на третій день, підвередившись п'ятаками, умер Лука. Бор. 19.
Постриг, -гу, м. 1) Постриженіе. Рк. Левиц. 2) Обрядовая стрижка ребенка въ первый разъ въ его жизни, когда ему исполнится годъ. Новомоск. у. Слов. Д. Эварн.
Протомити, -млю, -миш, гл. Утомить.
Спродаватися, -даюся, -єшся, сов. в. спро́датися, -дамся, -дасися, гл. Распродавать, распродать все. Спродавшись, загуляв так, що і в голові замакітрилось. Ном. № 7915.