Гвоздик, -ка, м. 1) Раст. а) Гвоздика, Dianthus. (Вінки) з гвоздите та чорнобривців. б) мн. Tagetes erecta L. Tagetes patula L. 2) Пряность: гвоздика, caryophyllus aromaticus. Ум. гвоздичок.
Зривки, -вок, ж. мн. Деревья съ полуснятыми плодами. Ще нарвала ягід (вишень) на зривках — де-не-де зосталось, — поки ту ягідку піймаєш.
Кабатя, -тя, с. соб. = кабатиння.
Налю́шник, -ка, м., налю́шня, -ні, ж. Веревочное, кожаное или скрученное изъ дерева кольцо, которымъ привязывается люшня́ къ полудрабку.
Низійти, -йду́, -де́ш, гл. Снизойти. З святого неба низійшла твоя і, доля, і недоля.
Перекоржавіти, -вію, -єш, гл. Изсохнуть (о кожѣ). Кожух після дощу перекоржавів.
Просмажитися, -жуся, -жишся, гл. Прожариться.
Ріження, -ня, с. Сѣмя мужское. На сорочці у неї я бачила ріження — такі пятий, що бувають після гріха з чоловіком.
Ткацтво, -ва, с. 1) Ткачество, ремесло ткача. 2) соб. Ткачи. Все ткацтво зійшлося.
Чин, -ну, м.
1) Дѣйствіе, дѣяніе. Після старої голови все марно пійшло. Ні порядку, ні чину.
2) Способъ, образъ. То — проше пана — оттаким чином робилось. Одслуживши в церкві службу Божу і похорон, як слідує, понесли тим же чином і на кладвище.
3) Чинъ (заимствовано изъ русскаго языка). Великого чину дійшов.