Ватажжя, -жя, с. соб. Предводители, атаманы, начальники.
Забочи́тися, -чу́ся, -чишся, гл. Косо смотрѣть (непривѣтливо, угрюмо), коситься на кого.
Зау́лок, -лка, м. Глухой переулокъ. Хожу, хожу, тілько улиці й заулки перехрещую.
Заходыты 2, -джу, -дышъ, гл.
1) Начать ходить, приняться ходить, заходить. Вставь и заходывъ по хати. ходоромъ заходыты. Задрожать, задвигаться. Въ його земля ажъ ходоромъ заходить, И задрижять йіи стовпы-пидпоры.
2) Обносить. Нови чоботи треба заходити по сухому.
Захряснуты, -сну, -нешъ, гл. 1) Запрудиться, наполниться; засыпаться. Тамъ въ одного майстра хлопцивъ, якъ высыплять, то такъ улыця й захрясне. Гналы быкивъ, та такъ улыця й захрясла. Тамъ людей, людей: шляхъ захрясъ. Такъ базаръ и захрясъ возамы. Не кладіть соломи до дров, бо захрасне попілом та й не будуть горіти дрова 2) Застрять. Якъ захрясне въ горла, ніякъ не одкашляешъ. Пішов та й захряс там. Довелося б мені і в Москві захряснуть на безгріш'ї. .
Мерщі́й нар. Скорѣй, поскорѣй. Діли мерщій! Ум. мерще́нько.
Офіціяліст, -ста, м. Служащій.
Рейментарювати, -рюю, -єш, гл. Предводительствовать.
Рясота, -ти, ж. = ряснота. Там груші — рясота, аж гілля гнуть. Там рясота така, що гілля підперай. Обь одеждѣ: обиліе складокъ. Оце вже я спереду мало рясоти пустила, бо під хвартухом, а щоб іззаду рясніша була спідниця. Въ нижеслѣд. примѣрѣ: полнота. Молодик, молодик, тобі вповні, мені на здоров'ї, тобі рясота, мені красота.
Тьмано, тьм'яно, нар. Темновато, тускло. Та у його у хаті було гарно.... а то стало тьмано і сумно, і икони почорніли. А ніч яка тоді була? Зоряно було? — Ні, тьмано. Тепер ясно горить поплавець у лямпадці, а то тьм'яно було.
