Гу́зка, -ки, ж. 1) Тупой конецъ въ яйцѣ. Тупой конецъ веретена. Тупой конецъ огурца. Валялися недоїдені гузки з огірків. 2) Мозоль на пятѣ. 3) Бородавка. Гузки.... випікають гузкою веретена. 4) Жировая опухоль. 5) Нижній, задній конецъ очіпка, собранный сборками въ пучекъ.
Заби́йство, -ва, с. Убійство.
Заколядува́ти, -ду́ю, -єш, гл. 1) Запѣть коля́дку. Ой я тобі, дядьку, заколядую. 2) Заработать пѣніемъ коля́дки.
Ладі нескл. дѣтск. = ладки. Ладі, ладусі, а де були? — В бабусі.
Магала́, -ли, ж. Часть предмѣстья. На захід сонця по-за місто йде поперечний яр... Сей яр сходиться з подовжнім, що ділить Круті на дві половини — міську і не міську. Ті кутки, що за містом та за ярами, звуться: ся магала, та магала, — ніби то: ся сторона, та сторона; де хто живе, ту сторону і зве: ся магала.
Ось нар. Вотъ, здѣсь. Ось послухай, Ганно, мене нерозумної. Науме! де ти'? — Ось. аж ось. а) Вотъ гдѣ. Де воно поділося? — Аж ось. б) Вдругъ. І тілько що хотів дать драла, аж ось Дідона за чуб хвать. ось-де, ось-дечки, ось-ось-де. Вотъ гдѣ. Ось-осьде я, коли вам треба. ось-так. Вотъ такъ, вотъ такимъ образомъ. ось-що. Вотъ что. Той побачите, що ось-що ваші славні Брути. ось-ну. А-ну ко! Ось-ну вип'ємо по чарці. От задуту я злу личину, ось-ну лиш тілько завертись. ось-ось, ось-ось-о. Вотъ тутъ. ось-як. Вотъ какъ.
Пахолок 2, -лка, м. Холка у лошади.
Помочи, поможу, -жеш, гл. = помогти.
Срібрений, -а, -е. = срібний. Золотий стебель, срібрений колос.
Хитю меж., выражающее качаніе. Хитю, хитю, малеє дитятко!