Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вереснути, -ну, -неш, гл. Крикнуть рѣзко. Півень на призьбі на все подвір'я як вересне. Драг. 76.
Віхтелити, -лить, гл. безл. Віхтелить. Дуетъ сильный вѣтеръ, буря. Вх. Лем. 399.
Досто́ту нар. Точь въ точь. Вона дивилась на жовте й підсиняне батьківське лице.... і злякалась, думаючи, що колись такий достоту буде її чоловік. Левиц. Пов. 279.
Закректа́ти, -кчу́, -чеш, гл. Закряхтѣть. Цибелла перше закректала, а послі кашлять почала. Котл. Ен. V. 36.
Злишок, -шку, м. Излишекъ. Накинемо злишку по копі, чи й по рублю. Кв. II. 13. Будуть злишки — убогшому подаси. Г. Барв. 428.
Ле́гмас, -са, м. = лега.
Облудка, -ки, ж. 1) Ум. отъ облуда. 2) Оболочка верхняя, кожица (напр., яблока). Як положиш кислицю у піч спектись, то шкура їй репне. У всякій кислиці у середині є сік і воздух; од тепла сік закипа і з його робиться пара, а воздух роздається.... і вони розривають облудку. Дещо.
Осібне нар. Особо, отдѣльно. Не осібне поклади; а те докупи. Камен. у.
Перепорожнювати, -нюю, -єш, сов. в. перепорожни́ти, -ню, -ниш, гл. Опрастывать, опростать, опорожнить. Чи порожня моя макітерка? — Ні, не порожня, та ось я зараз перепорожню. Черниг.
Свідкувати, -ку́ю, -єш, гл. = свідчити. Велике слово свідкує про величне того народу, що зачав його в глибині свого духа. К. ХП. 131.