Бликання, -ня, с.
1) = блимання 1.
2) — очима = блимання 2.
Докана́ти, -на́ю, -єш, гл. 1) = доконати. 2) Окончиться. Ет, вісім докачає літ, як часто, часто цілі ночі без сну мої морились очі.
Досо́люватися, -дююся, -єшся, сов. в. досоли́тися, -лю́ся, -лишся, гл. Досаливаться, досолиться.
Залулу́кати, -каю, -єш, гл. О ночныхъ хищныхъ птицахъ: закричать. Залулукала сова. Залулукав леліт.
Колос, -су, м.
1) Колось. Колос повний гнеться до землі, а пустий догори стирчить. Шумить золотим колосом пшениця.
2) Часть косы (орудія), находящаяся передъ ея концомъ, носкомъ. Ум. колосо́к.
Настругувати, -гую, -єш, сов. в. наструга́ти, -га́ю, -єш, гл. Настругивать, настругать.
Пастіве́нь, -вня́, м. Отгороженная подъ пастбище земля вблизи жилья.
Рибак, -ка, м. = рибалка 1. Вудка мокне, а рибак сохне.
2) = рибалка 2. Ум. рибаченько.
Розвиднятися, -няється, сов. в. розвиднитися, -ниться, гл. = розвидняти, -ніти. Саме розвиднятись стало. НВолынс. у. Вже на дворі стало розвиднятись.
Упад, -ду, м.
1) Паденіе, впаденіе.
2) Несчастье, бѣдствіе. Cм. упадок.
3) брати гроші на упад. Брать деньги подъ залогъ, который за неуплатою долга остается у кредитора.
4) у́пад. Вертикально стоящій надъ валилом (Cм.), закрытый со всѣхъ четырехъ сторонъ досчатый желобъ, черезъ который вода падаетъ въ валило.