Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

доволяти

Доволя́ти, -ля́ю, -єш, гл. = Доволити.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 405.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОВОЛЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОВОЛЯТИ"
Аби́щиця, -ці, ж. Пустяки, мелочь. Це така абищиця, що не варт і казати. Уман. ІІІ. 222.
Бачця. Cм. бачитися.
Бездомок, -мка, м. Бобыль, безпріютный человѣкъ.
Блідість, -дости, ж. Блѣдность. Желех.
Вугноватий, -а, -е. = гугнявий. Вх. Зн. 8.
Промити Cм. промивати.
Радіння, -ня, с. Совѣтованіе, совѣтъ. Уже ж я ждала од Бога помочі і од людей радіння.
Розверти, -рну, -неш, гл. = розвернути. Гн. І. 179.
Струпливий, -а, -е. Покрытый струпьями.
Шкопердати, -да́ю, -єш, гл. = шкопиртати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОВОЛЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.