Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вирикувати, -кую, -єш, гл. О быкѣ, коровѣ: ревѣть. Іде бичок у плаїчок, так вирикуючи. Шух. І. 201.
Дзеренча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. = Деренчати. Мир. ХРВ. 68.
Намота́ти Cм. намотувати.
Негоїстий, -а, -е. Плохо заживающій (о ранѣ).
Однакий, -а, -е. = однаковий. Я однакий, мамо, не змінився. Федьк.
Перелякувати, -кую, -єш, сов. в. переляка́ти, -ка́ю, -єш, гл. Перепугивать, перепугать. Сховавсь під мостом, щоб перелякати їх. Чуб. І. 51.
Пококати, -каю, -єш, гл. Постричь, обстричь (овецъ). Мнж. 182.
Покушати, -шаю, -єш, гл. Отвѣдать. Сядьте в мене, побесідуйте, хліба-соли ви покушайте. Чуб. V. 575. Трошки покушає горілки. Грин. III. 502. Покушав меду — добрий. Чуб. II. 494.
Употужнитися, -нюся, -нишся, гл. 1) Сдѣлаться могущественнымъ. Впотужнились навіки дияволови діти. К. МБ. II. 131. 2) — на ко́го. Ополчиться. Употужнились на. мене при лихій моїй годині, та свята Господня сила мою неміч заступила. К. Псал. 38.
Шворньовий, -а, -е. = швірньовий. Шворньовий свердлик.