Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гранчи́ти, -чу, -чиш, гл. = Грінчити. Вх. Уг. 234.
Дзе́рно, -на, с. и пр. Cм. Зерно и пр.
Здрубцюва́ти, -цю́ю, -єш, гл. Истоптать полъ ногами, оставляя слѣды грязныхъ ногъ. Бач як здрубцювали (поміст) собаки — тілько що змила, та хоч уп'ять мий. Звісно, на дворі мокро, а двері відчинені, — вони й набігли. Екат.
Піля пред. = біля. Піля дороженьки сяду. Гол. IV. 371.
Поврунюватися, -нюємося, -єтеся, гл. Густо зазеленѣть, хорошо взойти. Поврунювались жита.
Потічок, -чка, м. Ум. отъ потік.
Припослідок, -дку, м. Конецъ. Преимущ. въ выраженіи: на припослідку. Въ самомъ концѣ, послѣ всего. На припослідку виходе биться той Іван. Грин. І. 182.
Пуплях, -ха, м. = пуп'яшок. Желех. Ум. пупляшок.
Ретор, -ра, м. Ученикъ класса реторики. Cм. реторика 3. Сим. 175.
Соловіти, -вію, -єш, гл. О глазахъ: соловѣть, тускнѣть.