Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Борзитися, -жуся, -зишся, гл. Торопиться. Не борзися, з повагом. Бѣл.-Нос.
Виходько, -ка, м. Выходецъ. Левиц. І. Перші К. Кн. 5.
Гу́нство, -ва, с. Бранное: шельмовство, собачество. Рк. Марковича.
Запетлюва́ти, -лю́ю, -єш, гл. 1) Завязать петлей, затянуть петлей; связать. 2) переносно: лишить свободы, забрать въ руки. А шо, запетльовано тебе? Александр. у. Слов. Д. Эварн.
Карабинок, -нка, м. Ум. отъ карабин.
Напоумля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. напоу́мити, -млю, -миш, гл. Вразумлять, вразумить, научать, научить, надоумливать, надоумить, наставлять, наставить на добрый путь. Напоумте... Скажіть, будь ласка, як би ви мойому лиху запобігли. МВ. (КС. 1902. X. 150).
Обсів, -ву, м. Незасѣянное по недосмотру мѣсто въ полѣ. Лохв. у.
Пакта, -тів, мн. Договоръ, условіе. Їздили козаки дякувати Богу за свою велику побіду над ляхами та за вимушені в ляхів пакта. К. Кр. 12.
Ручник, -ка, м. 1) = рушник. 2) Въ ножной толчеѣ: перекладина за которую работающій держится руками. Шух. І. 161, 162.
Шийка, -ки, ж. 1) Ум. отъ шия. 2) Горлышко въ бутылкѣ. 3) Задняя часть трубки, въ которую вставляется чубукъ. Вас. 148. 4) Въ веретенѣ: перехватъ внизу послѣ утолщенной средней части. Залюб.