Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

доводливий

Дово́дливий, -а, -е. Доказательный, убѣдительный.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 405.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОВОДЛИВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОВОДЛИВИЙ"
Гий меж. = I. Гей 1. Шух. I. 211.
Закритни́й, -а́, -е́ 1) Укромный. Отам у лісі місце закритне, то вони й гайдамачили собі, та й ніхто не знав, де вони ховались. Канев. у. 2) Скрытный. Я не закритни́й був: як що таке, то зараз усе поросказую. Конст. у.
Зіпхну́ти Cм. спихати.
Міща́нство, -ва, с. Мѣщанство, мѣщане. Желех.
Нирнути Cм. ниряти.
Перепробувати 2, -бую, -єш, гл. Переиспытать. За молодого віку перепробував усякої долі. Г. Барв. 182.
Пиріяка, -ки, м. Ув. отъ пирій. Лебед. у.
Подоробляти, -ля́ю, -єш, гл. Додѣлать, окончить (во множествѣ).
Понадщерблювати, -люю, -єш, гл. Выщербить часть (во множествѣ).
Розлаятися, -лаюся, -єшся, гл. Разругаться. З туєю поганою розлаялася. Чуб. V. 616.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОВОДЛИВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.