Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

добачати

Добача́ти, -ча́ю, -єш, сов. в. доба́чити, -чу, -чиш, гл. Видѣть, увидѣть, замѣчать, замѣтить, примѣчать, примѣтить. Старі очі не так добачають, як бачили давно колись. Млр. л. сб. 77. А Катря стоїть коло стіни.... бачу — зомліває. Добачає те й мати. МВ. ІІ. 148. Не добача́ти. Дурно видѣть; не замѣчать. І ноги не держуть, і не дочуваю, і не добачаю. Стор. I. 135. А зо мною зустрінуться, мов не добачають. Шевч. Ти, як дитина, свого лиха не тямиш, не добачаєш. МВ. ІІ. 81.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 396.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОБАЧАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОБАЧАТИ"
Бичова, -ви, ж. Припрягиваніе добавочныхъ лошадей или воловъ. Шейк.
Буймистрія, -рії, ж. = бурмистрова? Ніхто не вгадає, хто в нас коровай бгає: чи з села селяночка, чи з міста міщаночка, чи з Київа буймистрія. Грин. III. 472.
Давне́зний, -а, -е. Очень древній. Сим робом передано нам сю давнезну пам'ятку писаного слова зо всіма її ушкодинами, перекрутками. К. Іов.
Краля, -лі, ж. 1) Королева. Король каже: потіха моя! Краля каже: погибель моя. К. ЧР. 43. Король і краля не знали, як шанувати Колумба. Ком. І. 2) Красавица. Таку кралю висватали, що хоч за гетьмана, то не сором. Шевч. 107. І що ж то за хороша з лиця була!... Здається, і не змалювати такої кралі. МВ. (О. 1862. III. 35). 3) Дама (въ картахъ). КС. 1887. VI. 463. Ум. кралечка, пральна. Не бійсь, моя кралечко, каже дід. Стор. І. 113.
Масти́ло, -ла, с. 1) Кисть для смазки. І сокира, і мастило, що від воза ся лишило. Чуб. V. 1061. 2) Мазь; масло. Піддайте ще трохи до вареників мастила.
Побідник, -ка, м. Побѣдитель. І свій палаш, що звавсь побідник, до боку Низа прив'язав. Котл. Ен. V. 45.
Позострівати, -ва́ю, -єш, гл. Встрѣтить (многихъ и не разомъ).
Посвітити, -чу́, -тиш, гл. 1) Посвѣтить. Посвіти пам. Шевч. 29. тілом посвітити. Обнажить тѣло. Треба комусь спиною посвітити — кого-то будуть сѣчъ. Ком. Н. № 99. волосом посвітити. О замужней женщинѣ: побыть безъ головного убора. 2) Зажечь (свѣчи, лампы). Свічі посвітила. Мил. 220. 3) Освѣтить. Ой брат сестру проводив, а місяць дорогу посвітив. Мет. 228.
Рисувати, -су́ю, -єш, гл. 1) Рисовать, чертить. Мальовали, рисували чорні брови мої. Н. п. 2) Обходить? Другого дня, як ішла на поле, то вже рисувала через дві різи. Левиц. Пов. 338.
Соя, со́ї, ж. пт. Соя, Corvus glandarius. Ном. № 14029. Вх. Пч. IІ. 10.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОБАЧАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.