Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дітячий

Дітя́чий, -а, -е. = Дитячий.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 393.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДІТЯЧИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДІТЯЧИЙ"
Бестія, -тії, ж. Бранное: скотъ, бестія. Завзята бестія. Шевч. Ув. бестіяка. Сим. 214.
Дошмали́ти, -ся. Cм. дошмалювати, -ся.
Копитник, -ка, копитник, -ка, м. = ко́питень. Лв. 97.
Мерзлува́тий, -а, -е. Немного примерзшій.
Мешка́ненько, -ка, с. Ум. отъ мешкання.
Начути, -чую, -єш, гл. Прослышать, узнать.
Позанужуватися, -жуємося, -єтеся, гл. Заскучать, затосковать (о многихъ). Дай їм по коню, нехай проїздяться, бо вони молоді, позанужувались. Чуб. II. 257.
Трускати, -каю, -єш, гл. Трещать, хрустѣть. Шейк.
Урити, -ся. Cм. уривати, -ся.
Успятки, -ток, мн. Каблуки? Бив, бив, а тоді кинув об землю та давай успятками ще надолужати. Харьк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДІТЯЧИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.