Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дітонько

Дітонько, ді́точко, -ка, с. ласк. отъ дитя. Дѣточка. Захотілось моєму діточку.... Ном. № 9302.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 393.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДІТОНЬКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДІТОНЬКО"
Відпущення, -ня, с. Отпущеніе. Відпущення гріхів од Господа.... добуде. Стор. МПр. 39.
Габати, -баю, -єш, гл. = габцювати. Аф. 352.
Жи́ляний, -а, -е. = жи́лавий.
Запоря́д нар. Одинъ за другимъ. Вх. Лем. 416.
Показчик, -ка, м. Указатель. Ном. Од. вид. II. Показчик до приказок. Ном.
Попомотати, -та́ю, -єш, гл. Помотать много.
Ройок, -йка, ройо́чок, -чка, м. Ум. отъ рій.
Росказати Cм. росказувати.
Страхополох, -ха, м. 1) Трусъ. К. ЧР. 69. Ні в чім не був страхополох. Котл. Ен. II. 35. Хиба я страхополох, щоб боявся Петра? Рк. Левиц. 2) Раст. Xanthium spinosum. Вх. Пч. І. 14.
Топу-Топу меж. = тупу-тупу.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДІТОНЬКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.