Завга́рити, -рю, -риш, гл. — кому́. Затруднить кого; задержать кого. Ще й не вечір, а вже шпарування тілько побілити... О, це їй не завгарить! Поти сонце сяде, вона і побіле.
Їднак нар. = однак. Я їднак приїхав.
Напро́шувати, -шую, -єш, сов. в. напроси́ти, -рошу́, -сиш, гл. Напрашивать, напросить; созывать, созвать, приглашать, пригласить многихъ. Напросила старців і вбогих.
Обкручуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. обкрути́тися, -чу́ся, -тишся, одн. в. обкрутну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. 1) Окручиваться, окрутиться вокругъ чего, кружиться. Танцюючи, вони разів двадцять обкрутяться по покоях. 2) Обматываться, обмотаться чѣмъ.
Окулясом нар. Обходя, уклоняясь. Пішов наш Савка вихилясом (у танець) против Тетяни аж тремтить; вона від нього окулясом. Cм. околяса.
Підпіратися, -ра́юся, -єшся, сов. в. підпертися, -діпру́ся, -решся, гл. Подпираться, подпереться. Сіла я, підперлася, заплакала. Іде козак дубровою, шабелькою підпірається.
Почимчикувати, -ку́ю, -єш, гл. Пойти быстро. Почимчикував майданом. І отто зараз кудись почимчикував.
Скорохвацький, -а, -е. Спѣшный, быстрый. Проміж таким скорохвацьким ділом ще вспів і трейчи кахикнути.
Спарити, -рю, -риш, гл. 1) Обжечь, обварить, обдать кипяткомъ. Як би го окропом спарив. 2) — шию. Натереть рабочей скотинѣ шею, напр. ярмомъ. 3) Отколотить. А ти моїх орендарів нагайкою спарив.
Цундря, -ря, с. соб. Лохмотье, отрепья. .
