Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

діляниця

Діляни́ця, -ці, ж. Дѣлежъ. Рк. Левиц.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 391.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДІЛЯНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДІЛЯНИЦЯ"
Ґуш, (-ша м. ?) Шишка (на тѣлѣ); зобъ. Желех. Гуцул. (В. Дорошенко).
Задзюри́ти, -рю́, -ри́ш, гл. Политься струей. Харьк.
Заситити́ся, -чу́ся, -тишся, гл. Всосаться, увязнуть, завязнуть. О. 1861. XІ. 116.
Карлюка, -ки, ж. Крючокъ, загибъ на концѣ палки. Кв. II. 170. Ум. карлючка.
Марномо́вець, -вця, м. Пустословъ.
Національність, -ности, ж. Національность. Зрозуміла дороге право своєї національности. К. КР. 35. Її батько й мати, люде з дрібного панства, але... близькі до народа, чесні хлібороби, не одірвані од національности. Левиц. Пов. 225.
Саганистий, -а, -е. О лошади: на высокихъ ногахъ. Желех.
Сухота, -ти, ж. 1) Сухота, грусть, тоска. За малим жити — сухота моя, за козаченьком — красота моя. Н. п. Своєю сухотою ввесь сад ізсушу. Мет. 255. 2) Человѣкъ, изъ за котораго кому либо бываетъ сухота. Cм. ниже уменьшительное. 3) мн. а) Чахотка. Св. Л. 321. Левиц. Пов. 326. Вмерла небога від сухот через його нелюдську вдачу. Г. Барв. 149. б) Дѣтская болѣзнь, выражающаяся крайней худобой ребенка. Мил. 32. ХС. VII. 415. Ум. сухі(о)тка, сухі(о)тонька. Дівчинонько, сухотонько ти моя. Чуб. V. 249 Судіть, судіть, вороженьки, коли довелося, — ми на вашу сухотоньку та й поберемося. Грин. III. 190.
Тинфа, -фи, ж. = тимфа = пинхва. Тинфу дали оттаку! Чуб. І. 274.
Тискавка, -ки, ж. = лускач. Вх. Зн. 69.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДІЛЯНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.