Вандрівка, -ки, ж. = мандрівка. Ой заберу діти в торбу, піду на вандрівку.
Добро́, -ра́, с. 1) Добро, благо. Лихо не без добра. Добра твого (Боже) язик переказати не може. За мов добро — штовх мене в ребро. 2) Имущество. Заснув він смачно так, як сплять всі добрі люде, що щиро стережуть добра своїх панів. Стали пани-ляха спосіб прибірати: од козацьких, од мужицьких комір ключі одбірати, над козацьким, над мужицьким добром господарувати. мн. До́бра. Имѣнія. Не має привлащати добр військових. Не осягли мої варязькі добра князькі підлизи. 3) Довольство. Ой мандрував молодий козак та мандрував зтиха: він не з добра, не з роскошів, а з великого лиха. В добрі ся не чує. З те́бе добра́ не бу́де. Изъ тебя ничего хорошаго, порядочнаго не выйдетъ. Ой казали мені люде, що добра з тебе не буде.
Допро́шуватися, -шуюся, -єшся, сов. в. допроси́тися, -шу́ся, -сишся, гл. Допрашиваться, допроситься. І не допрошуйся до мене в хату, бо не допросишся.
Перехрест, -та, м. Выкрестъ.
Поденщина, -ни, ж. Поденщина. Рано-ранісінько схоплюся, біжу на поденщину.
Украй нар. 1) По окраинѣ, мимо, возлѣ. Їхала пані вкрай города. 2) Окончательно, совсѣмъ, совершенно. Ой помалу-малу, мій таточку, грай та не врази мого ти серденька вкрай.
Усмагнути, -гну, -неш, гл. О ягодахъ: доспѣть. Соку вишні набрались, та ще не усмагли, кислі дуже.
Усувати, -ваю, -єш, сов. в. усунути, -ну, -неш, гл. Вдвигать, вдвинуть.
Шолупина, -ни, ж. = шолупайка.
Шпиця, -ці, ж.
1) Спица.
2) Снарядъ для сниманія коры съ березы.
