Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дідонько

Ді́донько, -ка, м. Дѣдушка. Ум. отъ дідо. Ой, дідоньку, дідоньку, шовковая борода. Н. п.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 389.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДІДОНЬКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДІДОНЬКО"
Деренькота́ти, -кочу́, -чеш, гл. = Деренчати. Як розбитий горнець, то завше деренькоче. Камен. у.
Їднаково нар. = однаково. Ном. № 643.
Ма́ківочка, -ки, ж. Ум. отъ маківка.
Обтрусити, -ся. Cм. обтрушувати, -ся.
Поневіряти, -ря́ю, -єш, гл. Пренебрежительно обращаться. МВ. (О. 1862. І. 93). Вірувала вона в мене тогді, як люде мною поневіряли. К. МХ. 5.
Постільга, -ги, м. пт. Falco tinunculus, пустельга. Вх. Пч. II. 10. Чого кібець-постільга у лози ховається? Морд. К. 22.
Припняти, -пну, -неш, гл. = прип'ястя. А я скажу коника припняти. Чуб. V. 259.
Провожати, -жа́ю, -єш, гл. = проводити. Провожала, сина, мати. Шевч. 32.
Розрізати Cм. розрізувати.
Шерпатий, -а, -е. = шерепатий. Вх. Зн. 81.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДІДОНЬКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.