Бабі́й, -бія́, м. 1) Любитель женскаго пола, волокита, ловеласъ. 2) Нѣженка, уподобляющійся женщинѣ. 3) = Бабе́ць.
Бубухнути, -ну, -неш, гл. = бебехнути.
Го́рличко, -ка, с. Ум. отъ горло.
Качати, -ча́ю, -єш, гл.
1) Катать. Вони і ну його качати да вертіти, поки аж прочунявся він.
2) Катать бѣлье. Старша сестра коня сідлала, а середульша хустку качала. (1834) 117.
3) Раскатывать тѣсто. Хомиха качала корж.
4) Повалить и грызть (о собакахъ). Скажена собака нашого Рябка качає. Свої собаки шкодить стали: з овечок перше вовну драли, а далі мняса забажали та й ну що дня овець качать.
Крамарька, -ки, ж. Торговка, лавочница. Та немає тіх крамарок, шо продають ріднесеньких маточок. Ум. крамарочка. Ой крамарко, крамарочко, сказки ж мені всю правдочку.
На́різно нар. Отдѣльно, порознь. Нарізно од нас. Ми з братом нарізно живемо.
Плавок, -вка, м.
1) Ум. отъ плав.
2) Слѣдъ отъ плывущей птицы. Пливе утінка з утенятами на море ночувати, а за ею, єю сив селезень у плавки упливає... Ішла Маруся із дівочками на гору погуляти, а за ею, єю молодий Юронько у слідки уступає.
Позаорювати, -рюю, -єш, гл. Запахать (во множествѣ).
Хортуватий, -а, -е. Похожій на борзую собаку. Хортувата свиня.
Цісавий, -а, -е. О масти: каштановый, бурый. «Цісавий — червонявожовтий, н. пр. цісавий кінь».