Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дихавиця

Дихави́ця, -ці, ж. 1) Удушье, одышка. 2) Запалъ у лошадей. 3) Болотистое мѣсто. Вх. Лем. 410.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 385.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДИХАВИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДИХАВИЦЯ"
Гаплик, -ка, м. Проволочный крючекъ для застегиванія платья. утяти до гапликів. Сдѣлать что-либо некстати, невпопадъ. Ном. № 12469. Утяв до гапликів. Котл. МЧ. 460.
Ди́хальний, -а, -е. Дыхательный.
Допали́ти, -ся. Cм. допалювати, -ся.
Підривати II, -ва́ю, -єш, сов. в. підірва́ти, -рву, -рвеш, гл. Подрывать, подорвать.
Причапати, -паю, -єш, гл. Приплестись. Причапали старі баби, охаючи. МВ. (О. 1862. І. 81).
Пробілити Cм. пробілювати.
Роскаль, -лі, ж. Распутица.
Свідер, -ра, м. = свердел. Подольск. г.
Соловиний, -а, -е. = солов'їний.
Цяцькування, -ня, с. Украшеніе.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДИХАВИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.