Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гоні́й, -нія́, м. Избранное, въ числѣ нѣсколькихъ, крестьянскимъ обществомъ лицо, на обязанности котораго лежитъ собирать въ волость крестьянъ для взноса податей. (Харьк?).
Замандю́ритися, -риться, гл. безл. = заманутися. Замандюрилось йому іти спати на леваду. Богодухов. у.
Компонування, -ня, с. Сочиненіе. У євреїв... писателі мали свій взоровзір компонування. К. Іов. XI.
Підійняти, -ся. Cм. підіймати, -ся.
Повісемце, -ця, с. Ум. отъ повісмо.
Полощувати, -щую, -єш, гл. ? Та покощувано і полощувано шишечку. Мил. 155.
Розширити, -ся. Cм. розширяти, -ся.
Росковувати, -вую, -єш, сов. в. роскува́ти, -ку́ю, є́ш, гл. Расковывать, расковать. Шевч. 160. Ївга не дала нікому росковувати Левка, сама зняла залізо. Кв. П. 263. З кайданів мушу розум роскувати. К. МБ. III. 261.
Сконати, -на́ю, -єш, гл. Скончаться, умереть. Бодай тії не сконали, що нас розлучили. Чуб. V. 250. Гриць сконає, нім когут запіє. Гол. І. 202.
Ціпкор, ціпкур, -ра, м. Землеройка, Sorex. Вх. Лем. 480.