Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дивосил

Дивоси́л, -лу, м. = Дев'ясил.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 382.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДИВОСИЛ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДИВОСИЛ"
Ґелкота́ти, -кочу́, -чеш, гл. = Ґелґати. Гуси з радощів сичали й ґелкотали. Бор. 25.
Злотарник, -ка, м. Золотыхъ дѣлъ мастеръ. Виламала гіллячку з самого вершечку, понесла її до злотарників: «ой, злотарники, мої братіки, іскуйте мені золотого перстника». Чуб. III. 404.
Легіник, -ка, м. Ум. отъ ле́гінь.
Обморочити Cм. обморочувати.
Потоваришувати, -шую, -єш, гл. = потоваришити.
Росити, -шу́, си́ш, гл. Орошать. Дощик траву росить. Н. п. По що росиш личко своє гіркою сльозою? Млак. 20. Росять дрібно сльози її обличчя молоде. МВ. (О. 1862. І. 73).
Самура, -ри, ж. Свинья. Вх. Лем. 464.
Скортіти, -тить, гл. безл. Сильно захотѣться. Його впять скортіло зазирнуть. Грин. II. 123.
Спільник, -ка, м. 1) Членъ товарищества, общества, артели, компаньонъ. Левч. 59. 2) Соучастникъ, сообщникъ, сотоварищъ. Страх напав на синів Заведеєвих, що були спільниками Симонові. Єв. Л. V. 10. 3) Берущій землю съ половины. Спільники садили капусту з половини. Екатер. у.
Чмелений, -а, -е. Ошалѣвшій? Прийшла додому, — як п'яна, мов чмелена. Мир. ХРВ. 17.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДИВОСИЛ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.