Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

диба

Ди́ба нар. Дыбомъ. Як скочить Лев — аж диба стала грива. Гліб. 21.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 381.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДИБА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДИБА"
Володити, -джу, -диш, гл. Увлажать, смачивать. Шух. І. 253.
Мару́да, -ди, об. Копотунъ, копотунья, мямля, мѣшкотный.
Мочи́тися, -чу́ся, -чишся, гл. Мочиться, смачиваться. Познімай сорочки, а то мочаться на дощі.
Насилко́м, нар. Насильно. І не хотів, так насилком проміняли кобилу. Терск. об.
Обполоти Cм. обполювати.
Повій, -вою, м. Раст. a) Lycium Barbarum L. Анн. 202. б) Polygonum dumetorum. Лв. 100.
Похилятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. похили́тися, -лю́ся, -лишся, гл. Наклоняться, наклониться. На долині яровина хоче похилиться. Мет. 16. Червона калина похиляється. Грин. III. 388.
Роздушити, -шу́, -шиш, гл. Раздавить.
Стеречи, -ся = стерегти, -ся.
Фірманити, -ню, -ниш, гл. Быть кучеромъ. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДИБА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.