Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

диб!

Диб! меж. отъ глаг. дибати. Говорится маленькимъ дѣтямъ, когда они становятся на ноги. Диб, диб, доню! Харьк. у. Также и о взрослыхъ. Я на місті була, я горілку пила: диб, диб на село, кив, морг, на його. Ном.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 381.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДИБ!"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДИБ!"
Висолопити Cм. висолоплювати.
Вір'я, -р'я, с. 1) соб. Жерди. 2) Изгородь изъ жердей. Рк. Левиц.
Гру́бниця, -ці, ж. Истопница. Хоч би була сорочку білу наділа та вмилась, а то як та грубниця. Рудч. Ск. II. 46.
Нудкий, -а́, -е́ = нудний.
Позагартовувати, -вую, -єш, гл. Закалить (во множествѣ).
Постухати, -хаємо, -єте, гл. Уменьшиться опухоли (во множествѣ).
Ранішній, -я, -є. Утренній. Черк. у. По під тим легеньким ранішнім туманом. О. 1861. XI. 14.
Самопокора, -ри, ж. Смиреніе, самоуничиженіе. Дівочої самопокори жертва. К. ЦН. 29 7. В великій тузі і в самопокорі. К. ЦН. 268.
Служебочка, -ки, ж. Ум. отъ служебка.
Старкуватий, -а, -е. Старообразный. Старкувата жінка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДИБ!.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.