Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дзиґарний

Дзиґа́рний, -а, -е. Часовой. Дзиґарна стрілка. Біл.-Нос.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 379.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЗИҐАРНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЗИҐАРНИЙ"
Башмармак, -ка, м. Родъ трезубыхъ съ плоскими зубьями граблей, которыми при молотьбѣ отдѣляется солома отъ зерна. Мнж. 176.
Знахарський, -а, -е. Знахарскій.
Коняр, -ра́, м. Конюхъ; пастухъ лошадей. Радом. у. Вх. Уг. 246.
Кромкати, -каю, -єш, гл. = крамкати. Орони кромкавут. Вх. Лем. 428.
Настромити, -ся. Cм. настромлювати, -ся.
Нититися, -ни́чуся, -тишся, гл. Истрепываться. Ткацьке начиння нититься. Кіевск. у.
Прозирало, -ла, с. = дзеркало. Вх. Лем. 457. Вх. Уг. 264.
Прочхатися, -ха́юся, -єшся, гл. Прочихаться, вычихаться. Понюхав табаки, прочхавсь, протер очі полою. Кв.
Харящ, -щі, ж. Кустарникъ, заросль. Их. Лем. 478.
Цікавість, -вости, ж. 1) Любопытство. 2) Интересъ. Ти б мені росказав хоч для однієї цікавости. Левиц. Пов. 69.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДЗИҐАРНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.