Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дзерівний

Дзері́вний, -а, -е. Относящійся къ молочной сывороткѣ. Шух. I. 213.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 378.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЗЕРІВНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЗЕРІВНИЙ"
Боркати, -каю, -єш, гл. 1) Подрѣзывать крылья (птицамъ). 2) Смирять кого, прибирать къ рукамъ.
Верховіття, -тя, с. Верхнія вѣтви деревьевъ. Верховіття у тернів стинає, меншому брату примішу покидає. Макс.
Жи́лявий, жи́ляний, -а, -е. = жилавий.
Злида́рька, -ки, ж. Бѣдная женщина. Пробі доріка все: ти злидарька: прийшла від злиднів, так і підеш, нічого не. получит. Верхнеднѣпр. у. ( Залюбовск.).
Зсувати, -ва́ю, -єш, гл. = зсовувати.
Могти́ся, -жеться, гл. безл. Мочься. Не так жий, як хочеться, а так, як можеться. Чуб. І. 251.
Положити, -жу́, -жиш, гл. = покласти. Спекла колобок і положила на вікні. Рудч. Ск. II. 2. На кого такий гнів великий положили? Мил. 183.
Розсипати, -па́ю, -єш, сов. в. розсипати, -плю, -плеш, гл. Разсыпа́ть, разсы́пать. Породила мене мати на біду, розсипала м орішеньки на льоду. Чуб. V. 11. Розсипала я на його чимало карбованчиків. Левиц. Пов. 348.
Тісто, -та, с. 1) Тѣсто. Прилип, як сліпий до тіста. Ном. № 2751. 2) У кожевниковъ: смѣсь пшеничныхъ крупъ, кукурузной муки и соли, каковой смѣсью посыпается при обработкѣ кожа. Шух. І. 253. Ум. тістенько, тістечко, тістонько, тісточко.
Хланок, -нку, м. Флангъ. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДЗЕРІВНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.