Визвати Cм. визивати.
Дроби́нник, -ка, м. 1) Пастухъ гусей. 2) Дворъ и хлѣвъ, гдѣ содержать домашнюю птицу.
Зачу́млений, -а, -е. 1) Зараженный чумой. 2) Одурѣвшій. Чіпка стояв як зачумлений.
Крутливець, -вця, м. = крутіж.
Мину́шка, -ки, ж. Скоропреходящая. Грушка — минушка: буде та й минеться.
Недоляшок, -шка, м. Ополячившійся украинецъ. Шарпав з козаками шляхетних ляхів і недоляшків. Недоляшок! гукають козаки. Недовірок! шепочуть поляки (про Ад. Кисіля).
Слизень, -зня, м. Селезенка.
Стенатися, -на́юся, -єшся, сов. в. стену́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. 1) Встряхиваться, встряхнуться, рвануться. Ото він став навколішки, стенувся, — сириця так і тріснула. Стенулась од його бігти. 2) Вздрагивать, вздрогнуть, дрогнуть. Стенулися кватирочки, як сіли світилочки; не так ще стенуться, як пива напються. Молода йде із дружками і не стенеться! Іде, як пава пливе. Ой лугами йду, — луги розвиваються, берегами йду, — береги стенаються. О водѣ: стенутися — всколыхнуться. Іно ввійшов у воду цавком, море стенулося і затопилося всьо.
Фофлавий, -а, -е. Шепелявый, неясно выговаривающій.
Цілник, -ка, м.
1) Земля, не тронутая вглубь (напр. копаньемъ), а только сверху (напр. вспашкой).
2) цілником поїхати. Поѣхать полемъ, а не дорогой.
