Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дзвоник

Дзво́ник, -ка, м. 1) = Дзвінок въ 1 знач. Коні помчали, дзвоники задзвеніли. Кв. 2) мн. Дзво́ники. Раст. Колокольчики, Campanula persicifolia, Campanula trachelium, Convolvulus sepium L., Linaria genistaefolia Mill. Cм. Дзвінок, дзвіночок. Ум. Дзво́ничок. Ком. II. 81.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 377.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЗВОНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЗВОНИК"
Братан, -на, м. = братанич. Желех.
Жупа́ння, -ня, с. соб. отъ жупан. На що ж ти, моя доню, вважала, що ти того запорожця сподобала? На жупання, моя мати, на жупання. Чуб. V. 340.
Листува́ння, -ня, с. Переписка, корреспонденція.
Побляклий, -а, -е. Поблеклый. Черниг. у.
Поладити, -джу, -диш, гл. Починить; приготовить, смастерить. Ой як коні покую і як сани поладжу, то по твого біль поїду. Чуб. III. 370. Поладила якось драбину. Чуб. І. 6.
Понукнути, -ну, -неш, гл. = поощрить, подстрекнуть. Вх. Зн. 53.
Пообтовкувати, -кую, -єш, гл. Обтолочь (во множествѣ).
Розорятися, -ряюся, -єшся, сов. в. розоритися, -рюся, -ришся, гл. Разоряться, разориться. Ном. № 13748.
Цибок, цибук, -бка, м. Стебель лука (стрѣлка). Як пересхне цибуля зімою та посадити, то у цибки піде. Лебед. у.
Чоботариха, -хи, ж. Жена сапожника.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДЗВОНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.