Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вижлоктати и вижлуктати, -таю, -єш, гл. Выпить. (Зевес) вижлоктав підпінка чару. Котл. Ен. VI. 37. Що було останнє у пляшці, вижлуктав без чарки, нахильцем. МВ. (КС. 1902, X. 146).
Виладнати, -наю, -єш, гл. 1) Привести въ порядокъ. 2) Починить. 3) Приготовить, снарядить.
Забу́тко́вий, -а, -е. Вызывающій забвеніе. Треба тобі дать забуткової. Ном. № 5820.
Зп.. = сп..
Коштовий и коштовитий, -а, -е. Дорогой, цѣнный. Харьк. г. Ой справ же мені, мати... коштовитий цвіток. Чуб. V. 748.
Мокря́к, -ка, м. 1) Все мокрое. Желех. 2) Сырые дрова. Вх. Зн. 36. 3) Болото, топь. Вх. Зн. 36.
Плетюга, -ги, ж. Лгунъ. Угор.
Попідкурювати, -рюю, -єш, гл. Подкурить, пустить дымъ подъ что (во множествѣ).
Сака, -ки, ж. Бочка водовозная. КС. 1882. XI. 580.
Хворостяний, -а, -е. Сдѣланный изъ хвороста. Хотин. у.