Вигонити, -ню, -ниш, гл. = виганяти. Спитавсь його: чи не схоче він грошей багато взять, аби тільки він їх не вигонив. Скот вигонила із города.
Жи́ця, -ці, ж. = ложка. Ум. жичка.
Жовнірува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Служить солдатомъ.
Котючий, -а, -е. 1) Легко катящійся. Бач, які котючі гроші — швидко вже й роскотились. — Котючий вітер низався поміж деревом безлистим.
2) Плодовитый (о животныхъ).
Мокре́ць, -ця́, м. 1) Мокрець, болѣзнь лошадей. 2) Мокрыя дрова. 3) Раст. a) Asperugo procumbeus L; б) Galium Aparine. в) Sagina procumbens L.
Обсікати, -ка́ю, -єш, сов. в. обсікти, -січу, -че́ш, гл.
1) Обсѣкать, обсѣчь.
2) = обполювати, обполоти. Обсікают бульбу.
Попалитися, -лимося, -теся, гл.
1) Сжечься, обжечься (во множествѣ).
2) попалилося на небі. При закатѣ солнца облака стали красны.
Ткачиха, -хи, ж. Жена ткача. Ткачихо! буде тобі лихо!
Чай, ча́ю, м. Чай. Чай пити.
Шпарочка, -ки, ж. Ум. отъ шпара.
