Бахурча, -ча́ти, с. = бахур 2, 3.
Дити́нець, -нця, м. 1) Родимчикъ, дѣтская болѣзнь. 2) Деревянный полъ; ящикъ на днѣ колодца.
Кадний, -а́, -е́ Дымный, закоптѣлый.
Малолі́чний, -а, -е. Малочисленный. (Татари) що-весни по свіжій паші пускали свої загони скрізь по наших осадах, хапаючи людей необачних, або малолічних.
Неокаяний, -а, -е. Окаянный.
Підволоджувати, -джую, -єш, сов. в. підволо́дити, -джу, -диш, гл. Смачивать, смочить, увлажить.
Полагодити, -джу, -диш, гл.
1) Приготовить. Іди ж, іди та поклич мені Галю, а затим сама полагодь рушники.
2) Починить, исправить. Зробив колесо або полагодив його. Черевики полагодити.
3) Уладить (спорное дѣло, ссору).
Понастобурчувати, -чую, -єш, гл. То-же, что и насто(в)бурчити, но во множествѣ.
Свид, -ду, м. 1) Раст. = свидина. 2) Большая, иногда до сажня длины, и хорошо завяленная палка. Тоді ще, як ти з свидом довгим, під сіраком сукняним добрим по Харькову собак лякав. 3) у сви́д на сви́д, у свиду. Недозрѣлымъ. Скосити у свид. У свид жати жито. У свид брати льон. Люде теє саське жито у свиду беруть, бо аби лишень трохи побреніло, то землю устеле. 2) на сви́ді. Моложавый. Він чоловік на свиді.
Утуляти, -ляю, -єш, сов. в. утулити, -лю, -лиш, гл. Вмѣщать, вмѣстить, вкладывать, вложить. Утулив Бог душу як у пень.