Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дерга

Де́рга, -ги, ж. 1) Дерюга. Толстая и грубая ткань. Він лежав дергою вкритий. Екатер. г. (Залюбовск.). 2) Попона. Черкас. у. Прикрили (коня) царського дергою. 3) Женская шерстяная одежда, носимая старыми женщинами вмѣсто плахти, отъ которой отличается чернымъ цвѣтомъ. КС. 1889. V. Сумц. № 21—22. (Еней) к Сивиллі прихилився, хватав за дергу і тулився, мов от кота в коморі миш. Котл. Ен. ІІІ. 30.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 368.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЕРГА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЕРГА"
Вигадування, -ня, с. Выдумываніе.
Відносити, -шу, -сиш, сов. в. віднести, -су, -сеш, гл. Относить, отнести. Звелів царь віднести дітей у церкву на ніч. Чуб. Я приносив, а відносити тобі вже черга. Чуб.
Гульта́й, гульта́йський и пр = Гультяй, гультяйський и пр.
Краль, -ля, м., также пташачий краль = крілик. Вх. Уг. 247.
Набі́й, -бо́ю, м. 1) Зарядъ. У ладівниці ні однісінького набою. ЗОЮР. І. 186. 2) Навалъ снѣга на дорогѣ. 3) Утоптанная снѣговая дорога (Шух. І. 81), а также слѣды санной дороги, замѣтные изъ подъ наметеннаго снѣга. (Конот. у.). 4) Гусеница насѣкомаго Arctia. Вх. Пч. I. 5.
Обідонько, -ка, м. Ум. отъ обід.
Підладнувати, -дную, -єш, гл. Подлаживаться; ладить. Мнж. 189.
Повклякати, -каємо, -єте, гл. Стать на колѣни (о многихъ). Повклякали серед хати, довго ся Богу помолили. МУЕ. III. 56.
Розсмикуватися, -куюся, -єшся, сов. в. розсмикатися, -каюся, -єшся, гл. Раздергаться. Драг. 79.
Уперіщити, -щу, -щиш, гл. Сильно стегнуть, ударить.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДЕРГА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.