Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Безецний, -а, -е. 1) Безстыжій, безсовѣстный. Ото вже безецна дівка, — нікого не стидається. Брацл. у. 2) Похабный. Безецні пісні. — Як побачите, що вона дуже безецна.... то не давайте дрюкувать. Шевч. («Україна», 1907, II. 145).
Бритвати, -ваю, -єш, гл. = брити = голити. Вх. Зн. 4.
Бурдей, -дея, м. 1) Землянка. Камен. у. 2) Курная изба. Шух. I. 96, 111. 3) Публичный домъ. Желех. Ум. бурдейчик.
Відбігти Cм. відбігати.
Зостріватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. зострі́тися, -рі́нуся, -нешся, гл. Встрѣчаться, встрѣтиться. Да піду я селом, улицею, та зострінуся з молодою дівчиною. Чуб. V. 154.
Кавувати, -вую, -єш, гл. Распивать кофе.
Празник, -ка, м. Праздникъ. У Бога що-дня празник. Ном. № 185. Ум. празничок.
Пуринати, -на́ю, -єш, сов. в. пурну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Нырять, нырнуть. Пусти ж мене, мати, на річку купатись, буду плавать, пуринати, доленьки шукати. Мет. 276. Діточки ( = утята) пурнуть. Мет. 157. Cм. пірнати.
Тринити, -ню, -ниш, гл. 1) Превращать въ труху. Шейк. 2) Сильно ѣсть. Шейк.
Усюсінько нар. = усісінько.