Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Задриґа́ти, -ґа́ю, -єш, гл. Заболтать ногами. Коли вліз у ту яму — тільки трошки ноги зверху, — да як задриґає ногами. Рудч. Ск. II. 195.
Лі́тній, -я, -є. 1) Лѣтній. А в дівчини словце як літнєє сонце. Чуб. V. 890. Літньої пори, тихими та теплими ночами. МВ. ІІ. 12. 2) Въ лѣтахъ; пожилой. Це коні літні. Н. Вол. у. Вона була вже літня бабуся. Переяс. у. Уже Йвасеві двадцять років минуло. Парубок літній. Мир. ХРВ. 89. 3) Тепловатый. Вода ледъ літня. Ум. літне́нький.
Маре́на, -ни, ж. 1) Чучело, которое дѣлаютъ въ праздникъ Ивана Купала. Чуб. III. 193. 2) Раст. Rubia tinctorum. ЗЮЗО. І. 134. Ум. маренка. маренка пахуча. Раст. Asperula odorata. ЗЮЗО. І. 113
Осотий, -тия, м. Раст.: a) Cardnus nutans. Шух. І. 21. б) Cnicus. Лв. 97.
Ошукач, -ча, м. = ошуканець.
Попасище, -ща, с. Пастбище. Оце коло хутора і попасище має. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Хвища, -щі, ж. Сильный холодный дождь или снѣгъ съ вѣтромъ. Там така хвища на дворі, шо й собаки поховались. Волч. у. Слов. Д. Эварн.
Чорнокнижній, -я, -є. Чернокнижническій. Наука чорна.... чорнокнижня. IV. ПС. 125.
Чотирка, -ки, ж. Въ загадкѣ такъ названа нога. Чотирі чотирки, дві ростопирки, сьомий вертун. Ном. № 108, стр. 293.
Шашлак, -ка, м. Насѣк. долгоносикъ. Конст. у.