Зба́бити, -блю, -биш, гл. Обабить.
Зга́, зга́га, -ги, ж. 1) Изжога. №8163. Неначе згага запекла. 2) Жажда. Будеш серед бою згагою томитись, — я подам тобі з криниці водиці напитись.
Колінчик, -ка, м. Колѣнце въ стеблѣ. Ой стерегла я жита, пшаниці... Щоб з колосочки не видзьобало, щоб колінчика не виломило. Cм. колінце 2.
Нала́годжуватися, -джуюся, -єшся, сов. в. нала́годитися, -джуся, -дишся, гл. 1) Приготовляться, приготовиться, собираться, собраться. Налагодилась князівна до кляштору. Серединський налагодився іти до князя. 2) Починяться, починиться, снаряжаться, снарядиться.
Повикочувати, -чую, -єш, гл. Выкатить (во множ.). Бочки меду та горілки повикочувані. Бочками повикочували венгерське вино.
Пуд I, -да, м. Пудъ. Дві каменюки, кожна в десять пудів.
Рахувати, -хую, гл.
1) Считать, разсчитывать, вычислять. Гроші рахувати. Рахувати сир, масло, то й вареників не їсти. Тернові очка звізди рахують.
2) Разсчитывать, взвѣшивать, обдумывать. Тут довго тяжко рахували. А козаки гляділи, у вічі вбачали, проміж себе рахували.
Сли союз. Если. Ци ти, моя доле, в морі утонула? Сли-сь в морі втонула, приплинь к береженьку. Ой шли ляхи, дороги питали. Сли сюда козаки йшли, чи ви не видали?
Стругнути, -гну́, -не́ш, гл.
1) Стругнуть.
2) Убѣжать, умчаться. Стругнула, де Еол живав.
3) Ударить. Як стругне його по пиці.
4) Отпалить, выкинуть, отколоть штуку, колѣнце. Стругнув штуку! Оце так стругнув!
Хмарка, -ки, ж. Ум. отъ хмара.
