Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

двойко

Двойко́ чис. Двое, пара. Родилося у їх скоро двойко діток — близнята: син і дочка. Рудч. Ск. I. 131. Нас тілько двойко в світі. МВ. Худібчину завів і діток сплодив двойко: карапуза хлопчика та скверуху дівчинку.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 363.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДВОЙКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДВОЙКО"
Бджілка, -ки, ж. Ум. отъ бджола.
Воскобоїна, -ни, ж. Раст. Solidago Virgaurea L. Лв. 101.
Вражий, -а, -е. Чертовъ, чертовскій, діавольскій. Чи ви пани, чи ви ляхи, а ми запорожці: пам'ятайте, вражі сини, шо ми вам не хлопці. Ном. № 12510. Було б тобі, вражий сину, нас трьох не кохати. Мет. 103., Ув. враженний. Е, враженний сину! Черк. у.
Вугалля, -ля, с. соб. = вугілля. Черниг. Ум. вугаллячко.
Жі́нка, -ки, ж. 1) Женщина. Жінки довге волосся мають, а розум короткий. Ном. № 9034. І жінка одна була у кровотечі років дванадцять. Єв. Мр. V. 25. 2) Жена. Єсть у мене батько і рідная мати, єсть у мене жінки і малії діти. Мет. 94. Ум. жі́нонька, жі́ночка. А жіночки лихо дзвонять, матері глузують. Шевч. 67.
Зала́ятися, -ла́юся, -єшся, гл. Побраниться. Я ні з ким не заведуся, ні залаюся. Кв. Драм. 216.
Неврочливий, -а, -е. = неврікливий. Шоб тому хазяїну коровки були й овечечки молошнії, неврошливії. Грин. III. 55.
Псяр, -ра́, м. Псарь. Желех.
Свистуха, -хи, ж. 1) Поносъ. Мнж. 192. 2) Застарѣлый ковыль. Мнж. 192.
Тріні, тріньки, трінюні, трінюсі, нар. Немножечко. Полт. г. Харьк. г., Екатер. г. Слов. Д. Эварн.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДВОЙКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.